Ми — це наш мозок

Коли мені треба прийняти неважливе рішення, я вважаю

за доцільне зважити всі «за» і «проти».

Проте в дуже важливих питаннях рішення повинно прийти

із несвідомого, з чогось, що знаходиться всередині нас.

Зиґмунд Фройд

Дуже багато речей ми вирішуємо «за мить», «навмання» чи керуючись «інтуїцією», не розмірковуючи про це свідомо. Ми обираємо собі партнера, в якого закохуємося з першого погляду. Підозрюваний відверто визнає, що вбив чоловіка, перш ніж усвідомив це. Малкольм Ґледуелл ( Malcolm Gladwell), журналіст, що пише на наукові теми, у своїй книзі «Осяяння. Влада моменту» вражаюче описує, які важливі та складні рішення наш мозок приймає несвідомо всього за декілька секунд. Проте все це відбувається щойно після того, як наш несвідомий комп’ютер здійснить гігантську кількість аналізів. Так само, як літак керується автопілотом, причому живий пілот із плоті та крові не бере в цьому жодної участі, так і наш мозок у суттєвих речах виконує свою складну роботу несвідомо. Проте для цього його потрібно тренувати. Лише після інтенсивного підгодовування свого несвідомого мозку інформацією дуже досвідчений «експерт у мистецтві» може розвинути чуття на підробки, а обстеження дуже багатьох пацієнтів дає можливість медикові виробити «клінічний погляд», за допомогою якого він ставить діагноз одразу, як тільки пацієнт зайшов до кабінету. Функціональні МРТ показали, що для свідомого логічного мислення і для прийняття інтуїтивних рішень ми використовуємо різні мозкові схеми. Так лише при інтуїтивних рішеннях активуються інсулярна кора та передня доля цингулярної кори. Значення цих двох ділянок головного мозку для здійснення автономного контролю ілюструє навіть наша мова, коли ми говоримо про інтуїтивні рішення, нібито «відчули» щось.

Наш мозок вимушений працювати значною мірою автоматично і несвідомо, адже нас атакує незліченна кількість інформації. За допомогою вибіркового сприйняття ми несвідомо вихоплюємо те, що для нас важливо. Якщо окові показувати фото оголеного тіла так швидко, що людина не встигає сприйняти їх свідомо, то погляд гетеросексуального чоловіка все одно спрямовується на зображення оголених жінок і відвертається від голих чоловіків. А в чоловіків-гомосексуалістів і гетеросексуальних жінок очі шукають еротичні картинки оголених чоловіків, в той час як реакція жінок-лесбійок та бісексуалок розподіляється між тим, що обрали гетеросексуальні чоловіки та жінки. Програмування мозку на ранньому етапі розвитку робить сексуальну орієнтацію несвідомим процесом.

У цих підсвідомих процесах емоції також відіграють дуже велике значення, і в них широко задіяна вегетативна нервова система. А в прийнятті моральних суджень емоції відіграють навіть вирішальну роль. Передлобна кора є вирішальною для прийняття рішень у ситуації моральної дилеми, наприклад, коли врятувати життя багатьох людей можна тільки пожерт­вувавши життям одної людини. Більшість із нас не в стані прийняти таке дуже емоційне рішення, але люди з пошкодженнями в зоні передлобної кори можуть у такій ситуації зважувати дуже холодно й неупереджено. У таких жахливих рішеннях вони не відчувають жодної емпатії чи співчуття. Очевидно, що здоровий мозок використовує емоції при формуванні суджень, заснованих на моральних нормах та соціальних цінностях. Звичайно ж, свідомі розважання не завжди кращі за несвідомі рішення. Іноді вони навіть можуть перешкоджати найкращому рішенню. Так, на думку професора психології Еда де Гаана (Ed de Haan), іноді інтуїтивно прийняті важливі фінансові рішення, наприклад, про купівлю будинку, бувають кращими за прийняті на основі свідомого зважування. Аутист-савант Деніел Таммет намагався заробити трохи грошей у Лас-Вегасі, підраховуючи карти — так, як це робила «людина дощу». Він програв чималу суму, поки не поклався на свою інтуїцію і почав вигравати (див. розділ Х.1). Коли їдеш на роботу, гублячись у різних думках, то під час керування у складній дорожній ситуації автоматично приймаєш сотні рішень, при чому рішень, які можуть коштувати життя, і раптом розумієш: «О, та я вже приїхав!» Можна «носитися» довгий час з якоюсь проблемою, не думаючи про неї свідомо, і тут раптом, коли зайнятий чимось іншим, приходить її рішення. Тож нашою поведінкою (Фройд передавав нам привіт) значною мірою керують несвідомі процеси. Через 100 років ми знову прийшли до несвідомого, та цього разу без фройдівських витіснених дитячих сексуальних конфліктів, агресивних фантазій та сумнівних тлумачень.

У прийнятті несвідомих рішень вирішальну роль відіграють культурні та суспільні фактори. Хіба не достатньо історичних прикладів того, як цілий народ сліпо слідує за хибним лідером? Але навіть фізичні чинники, такі як температура і освітлення, відіграють важливу роль у нашій поведінці. У довгі спекотні літа іноді трапляються справжні вибухи агресії. Протягом століть важливі рішення, які призвели до початку війни, у Північній півкулі здебільшого ухвалювалися влітку, у Південній — навпаки, в той час, коли в нас зима, а поблизу екватора — незалежно від пори року. Таке відкриття слідує із вивчення 2131 битви за останні 3500 років. Схоже на те, що в ухваленні важливих рішень про момент початку війни вирішальну роль відіграли не військова стратегія, не «розсудливість» чи «вільна воля», а, швидше за все, кількість денного світла та температура.

Звичайно, несвідоме прийняття таких рішень має свої недоліки. Тому що часто наші несвідомі расистські чи сексистські установки несподівано проявляються, наприклад, на співбесіді під час прийняття на роботу. Та нашому мозку не залишається нічого іншого, він просто змушений значною мірою функціонувати як ефективний несвідомий автомат, який ухвалює раціональні рішення. Несвідомі, «імпліцитні» асоціації дають нам можливість швидко та ефективно ухвалювати величезну кількість складних рішень, і це було б неможливо, якби ми кожного разу ретельно і усвідомлено, проте повільно, зважували всі аргументи «за» і «проти». У всіх цих неусвідомлених рішеннях немає жодного місця для свідомої вільної волі. І це має серйозні наслідки, адже коли ми покладаємо на людину відповідальність за її вчинки, то виходимо з того, що в неї була вільна воля, якої, як стає очевидно, у більшості наших дій немає.