Ми — це наш мозок

Рис. 20. У пацієнта з хворобою Паркінсона глибинний електрод (E) було розміщено в правильному місці в субталаміальному ядрі. T = таламус, TO = Tractus opticus (зоровий тракт)

Із початком застосування глибинних електродів з’явилися повідомлення не тільки про результати, але й про побічну дію. Шум у вухах — тинітус — виникає в людей з туговухістю, тому що їх мозок уже не отримує від слуху звичної інформації. Тоді він сам починає виробляти власні звукові подразники, і ці хворі постійно чують, наприклад, музику (див. розділ ХІ.4). Тому було би логічним стимулювати ту частину мозку, яка перестала сприймати акустичну інформацію, щоб таким чином позбутися постійного впливу шуму. Один пацієнт, якому через тинітус у скроневу ділянку (темпоральний кортекс, рис. 25) ввели глибинний електрод, продовжував чути неприємні звуки, а як побічний ефект у нього з’явилося відчуття, що він виходить зі свого тіла. Йому здавалося, що він знаходиться за півметра зліва від свого тіла (див. також розділ VIII.5). Скронева ділянка дуже чутлива до браку кисню, і, можливо, це пояснює, чому саме ця зона так часто активується при зупинці серця і при навколосмертних переживаннях виникає враження, що виходиш зі свого тіла (див. розділ ХVІІІ.3).

Ще один несподіваний ефект виявився в одного пацієнта, якому, щоб зупинити нав’язливе переїдання, глибинний електрод вставили в гіпоталамус. Він був настільки огрядним, що навіть не поміщався у томограф. Стимуляція цим електродом не допомогла знизити вагу, бо ночами він відключав прилад, щоб добре попоїсти. А при включеному електроді в нього перед очима раптом відтворювалися події 30-літньої давнини — наприклад, як він з друзями біг лісом, — і він пригадував дедалі більше подробиць. Ця побічна дія також викликана активацією скроневої ділянки. Такі епізодичні спогади трапляються в людей, перед якими в навколосмертному стані пробігає все їхнє життя (див. розділ XVIII.3). Скронева ділянка дуже важлива для пам’яті, а оскільки така стимуляція покращує пам’ять, то зараз проводять дослідження, чи не могла би вона допомогти при проблемах із пам’яттю. Очевидно, що така техніка має велике майбутнє не лише в сфері клінічного застосування, але й буде дуже корисною для з’ясування функцій мозку завдяки вражаючим побічним ефектам від стимуляції неточно розташованими глибинними електродами.