Ми — це наш мозок

При хворобі Альцгеймера в принципі можливо

заново активувати ті нейрони, які ще є,

але атрофувалися і вже не функціонують.

Незважаючи на дуже сильне зморщування мозкової кори, через яку мозок починає виглядати, як волоський горіх (рис. 29), загальна кількість нейронів у цій мозковій структурі при хворобі Альцгеймера не зменшується. На противагу поширеній думці, у мозку не відбувається повсюдне масове відмирання клітин. Воно обмежується тільки деякими ділянками, такими, як енторинальна кора, частина гіпокампа і locus coeruleus (блакитна пляма). До того ж у хронології перебігу хвороби воно починається досить пізно. А от зменшення активності та супровідне з ним зморщування мозкових клітин усюди (рис. 30) можна спостерігати вже на ранніх стадіях захворювання. Це також пояснює, чому на початкових стадіях хворобливого процесу симптоми настільки сильно коливаються. Пацієнт, що в якийсь момент проявляє дуже сильні симптоми деменції, незабаром знову може бути в змозі вести бесіду на високому інтелектуальному рівні. Якби порушення пам’яті справді спричинювалися відмиранням клітин, то такі коливання були б неможливі. Адже смерть клітин є незворотним явищем. Ще до того, як проявляться перші порушення пам’яті, у мозку вдається заміряти зниження рівня обміну глюкози. Вливання глюкози або інсуліну покращує когнітивні здібності пацієнтів із Альцгеймера. Це показує, що порушення обміну речовин у мозку є обмежувальним фактором функціональних здібностей таких пацієнтів.