Ми — це наш мозок

Майбутні надії покладаються на органічну хімію,

а саме на доступ до неї через ендокринологію.

Сьогодні це дуже віддалене майбутнє, але слід вивчати і

аналізувати кожен випадок психозу, оскільки з часом

ці знання будуть керувати хімічною терапією.

Зиґмунд Фройд, з листа до Марі Бонапарт, 1930

На шизофренію хворіє один відсоток населення, але через тривалий перебіг захворювання майже половину лікарняних ліжок у психіатрії займають шизофреніки. Вони часто мають депресії, життя видається їм безнадійним, а близько десяти відсотків учиняють спроби самогубства. Для сім’ї самогубство є особливо важкою катастрофою. Члени сімей таких пацієнтів, що об’єдналися в спілку «Іпсилон» для взаємної підтримки, вражаюче зобразили це у книзі Фелли Кольхерс «Hun weg liep dood» («Їхній шлях вів до смерті»).

У шизофренії розрізняють два види симптомів. По-перше, є позитивні симптоми: такі ознаки хвороби, як нав’язливі ідеї чи галюцинації, які виходять за рамки звичайних переживань. Під час психозу люди бачать речі чи чують голоси і вважають їх цілком реальними. «Потім, коли мене звільнили з посади, у моїй квартирі звучали різні голоси… і в мене проблеми через різні голоси в голові. Іноді вони такі агресивні й проймають до мозку кісток». На сканерних дослідженнях видно, що ті ділянки мозку, які зазвичай обробляють голос і зображення, під час таких галюцинацій стають особливо активними. Тому галюцинації неможливо відрізнити від реальних подій: вони виникають у тих самих ділянках мозку, куди, як правило, надходять зовнішні подразнення. У деяких пацієнтів виникають нав’язливі ідеї. Вони вважають, що хтось за ними слідкує або якісь таємні сили керують ними. («В останній робочий тиждень і ті два тижні, що йшли за ним, мене без моєї згоди обробляли надсучасною системою… Крім того, цим апаратом так маніпулювали моїм мозком, що я міг спілкуватися з людьми на вулиці, передаючи їм думки хвилями». Під час психотичного нападу в однієї пацієнтки виникла нав’язлива ідея, що вона може літати. Вона «вилетіла» з вікна і вбилася на смерть. Під час галюцинацій деякі пацієнти чують голоси, що дають їм наказ, проти якого вони іноді борються. Дехто навіть отримує наказ когось убити. Так, нібито «за наказом Ісуса», молодий шизофренік, що не прийняв свої ліки, убив шведського міністра закордонних справ Анну Лінд. У так званих цивілізованих країнах, таких як США та Японія, цих пацієнтів можуть засудити до смертної кари.

Шизофренія має різні негативні симптоми. Втрачаються нормальні здібності, наприклад здатність виступати ініціатором, організовувати своє життя, прибирати власну кімнату і доглядати за своїм тілом. Водночас відбувається згладжування емоцій і когнітивний регрес. Без догляду такі пацієнти скочуються до безпритульного блукання по великих містах і ночівлі просто неба. Часто вони стають залежними від речовин, які вживали на ранніх стадіях хвороби для самолікування від негативних симптомів. Такі препарати можуть посилювати позитивні симптоми і мають довготривалі шкідливі наслідки. Щоб вберегти їх від такої долі, 2005 року в Алмері за ініціативою членів сімей шизофреніків збудували чудовий житловий Акомплекс. Негативні симптоми викликає зниження активності передлобної кори. Тому зараз покращити картину захворювання намагаються за допомогою транскраніальної магнітної стимуляції префронтального кортекса. Стимуляція таким чином особливо активних ділянок мозку дала також ефект зменшення галюцинацій.

У чоловіків шизофренія зустрічається частіше, ніж у жінок, і в жінок відбувається м’якше. Часто за один-два роки до першого психозу підлітки проявляють дуже специфічну, сповнену недовіри поведінку. Вони починають приймати наркотики, не встигають у навчанні й замикаються в собі. Така самоізоляція тільки погіршує хворобу. Член родини, який захворів на шизофренію, має стати попередженням, адже значною мірою це спадкова хвороба. Дуже багато психозів уперше проявляються у віці приблизно 20 років. У жінок вони частішають з початком менопаузи. У період статевого дозрівання і менопаузи гормональні перепади вивільняють хворобливі процеси, але сама схильність до шизофренії розвивається ще у внутрішньоутробному періоді. Негативні прояви шизофренії зменшуються при введенні в комбінації зі стандартними ліками жіночих гормонів. У процесі перебігу хвороби мозок зморщується, шлуночки збільшуються, і між звивинами виникають великі проміжки, як і в багатьох літніх людей. Причини такого зсихання (атрофії) не можна приписати лікуванню, адже його виявили ще 1920 року, задовго до того, як з’явилися препарати від шизофренії. Атрофія мозку не є специфічною ознакою саме шизофренії. Її можна також спостерігати в процесі старіння і при різних формах деменції. При шизофренії не видно специфічних змін у мозку, тому її можна діагностувати тільки на основі психіатричного обстеження. Найперше слід виключити рідкісні захворювання мозку, симптоми яких оманливо нагадують симптоми шизофренії. Та тільки-но діагноз встановлено, слід якнайраніше взятися за лікування, щоб вберегти мозок від подальших пошкоджень через психози.