Пошитися в дурні
рос. Остаться с носом
Дозволити обдурити себе, взагалі зазнати невдачі.
Тут «ніс» означає не частину обличчя, а підношення, іменник від дієслова «нести». Тобто коли довелося піти з непри-йнятим підношенням, дарунком, отже, не домовившись.
Особливо актуальними були подарунки при розв'язанні різноманітних питань у судах та різних установах, без них практично неможливо було добитися вирішення своїх справ. Те, що прохачі приносили з собою, саме й називалося «ніс». Якщо чиновник не брав хабар, то прохач йшов (залишався) з «носом» і без надії на успіх.
«Він підійшов до Мухи і звично недбалим рухом запросив до танцю. Він ждав, що Муха легко спурхне з стільця і закрутиться… з ним. А Володя лишиться з носом». (Дмитро Ткач. «Арена»)