Гармидер; буча; веремія; шарварок
рос. Пыль столбом, дым коромыслом [а изба не топлена, не метена]
Так кажуть про штовханину, всіляку суєту, гамір; багатолюдну сварку зі звалищем.
По тому, як саме йде дим, пророкують погожу днину або негоду, дощ чи вітер. А дим чи курява може йти «стовпом» — просто вгору, «волоком» — стелитися донизу або «коромислом» — коли валить клубами й ду-гою перевалюється.
«Та так весь ярмарок і прогуляють. Кожен божий день народу сила-силен-на. Крик, гамір, пісні, бійка —дим коромислом». (П. І. Мельников-Печерський. «Старі роки»)