рос. Гомерический смех (хохот)
Дуже сильний, гучний, нестримний сміх, регіт.
Легендарний давньогрецький поет Гомер у поемах «Іліада» й «Одіссея» описував життя богів на вершині Олімпу. Боги, в уявленні греків, мали такі ж якості, як люди, але аж надто перебільшені. Їхній сміх був подібний до гуркоту грому. Коли лунав їх божественний регіт, тремтіла земля. Слово гомеричний може вживатися не лише зі словом регіт, але й окремо, у значенні величезний, всеохоплюючий.