Сонети

Коли в літописах померклих днів

Стрічаю описи облич вродливих

І слухаю красі натхненний спів

На честь жінок і лицарів поштивих,

Палкі слова про осіянну вроду,

Врочистий гімн устам, очам, бровам, —

Упевнююсь, що в той пісенний храм

Ти увійшла, як у свою господу.

Провидженням були тобі похвали

Співців, що мріяли про твій прихід.

Тебе провидячи, вони як слід

Краси у давнину не оспівали.

А ми, кому явилась нині ти,

Знімівши, слів не можемо знайти.