Сонети

Я кривоприсягаю вже давно,

Але і ти зламала клятву двічі:

Ти і мені брехню говориш в вічі,

І честь подружню топчеш у багно.

Та за подвійну зраду і наругу

Я докорять тобі не маю прав,

Бо й сам не першу, може, і не другу,

І соту вже присягу я зламав.

Я присягався у твоїй чесноті,

У вірності й правдивості колись.

Я власні очі засліпив, щоб проти

Поганьбленої істини клястись.

Глумивсь я з правди, клявся проти неї,

Свої уста споганивши брехнею.