Сонети

З яких стихій постав ти, чудодійний.

Що не подібний до усіх створінь?

Один ти кидаєш мільйони тіней,

Коли у кожного одна лиш тінь.

Портрет Адонісів — недійшлий плід,

Невдала ві́дбитка твого обличчя.

В лиці Єленинім твій ніжний вид,

Що шати еллінські на мить позичив.

Весна-красна й осінні дні гостинні

Твою найліпше відбивають суть.

Як перші вроду нам явили нині,

То другі скарб твоїх щедрот несуть.

У всіх речах ти, що для нас чарівні,

Та в сталості тобі немає рівні.