Сонети

Як батькові, що старості дійшов,

Дає снагу дітей потужний ріст,

Так і мене збагачує любов,

Краса твоя, становище і хист.

Твій розум, слава, честь, шляхетний рід, —

Все враз чи щось одне з ціннот отих

І на мені лишає добрий слід:

Прищеплено ж мою любов до них.

Не знать мені зневаги і нужди,

Коли такі скарби у тебе є, —

Твоєї слави часточка завжди

Звеличує дрібне життя моє.

В тобі — межа моїх стремлінь і мрій,

І суть твоя — увесь достаток мій.