Точка обману

52

Марджорі Тенч усміхалася, йдучи сходами униз, до відділу зв’язку Білого дому — комп’ютеризованого передавального пункту, звідки розсилалися пресрелізи, сформульовані вгорі, у відділі інформації. Зустріч із Габрiеллю Еш минула успішно. Достатньо наляканою була секретарка сенатора, щоб дати письмове свідчення про їхній зв’язок, чи недостатньо, але сумнівів не залишалося: цю спробу варто було зробити.

«Габріель надто розумна, аби намагатися врятувати його», — подумала Тенч. Бідолашна дівчина навіть не уявляє, з яким тріском закінчиться політична кар’єра Секстона. За кілька годин відбудеться пресконференція президента, присвячена метеориту, і вона стане для сенатора нищівним ударом нижче пояса. У цьому вже можна було не сумніватися. А якщо Габріель Еш піде їм назустріч, це стане для Секстона останнім смертельним ударом, після якого він уже не зможе оговтатись і поповзе, осоромлений, геть. Уранці Тенч зробить письмове свідчення Габріелі надбанням преси разом із репортажем про заперечення, з яким неодмінно виступить сенатор.

Як подвійний удар у боксі.

Зрештою, політика — це не лише вміння виграти вибори, це вміння виграти їх упевнено і сильно, так, щоб чітко донести свої переконання та своє бачення майбутнього країни до виборця. Якщо поглянути на історію Сполучених Штатів, то президент, який ледь протискувався до Білого дому з маленькою перевагою, спромагався зробити для країни вкрай мало: він був послабленим від самого початку, і конгрес ніколи не забував йому про це нагадати.

В ідеалі руйнація кампанії сенатора Секстона мала бути всеосяжною: атака двома напрямками — як на його політику, так і на його мораль. Ця стратегія, відома у Вашингтоні як «угорі і внизу», була запозичена у військових: змушуй супротивника воювати на два фронти. Коли якийсь кандидат роздобував негативну інформацію про свого опонента, він чекав, поки не з’явиться ще щось, а потім оприлюднював усе. Така подвійна атака завжди бувала ефективнішою за поодинокий постріл, особливо якщо зачіпала окремі аспекти кампанії суперника: перша націлювалася на його політику, а друга — на особистість і вдачу. Відбиття політичної атаки потребувало логіки, атаки на особистість — пристрасті й емоцій; відбиття обох одночасно вимагало ретельного балансу між логікою та емоціями, а це було майже нереально.

Сьогодні увечері сенаторові Секстону буде непереливки, коли йому доведеться вибиратися з політичного кошмару, спричиненого гучним тріумфом НАСА, однак його доля стане ще прикрішою, коли на додачу до необхідності захищати свою позицію стосовно НАСА його ще й публічно обізвуть брехуном. І зробить це не хто-небудь, а його власна асистентка.

Підходячи до дверей відділу інформації, Марджорі Тенч відчула захват від боротьби. Політика — це війна. Вона глибоко вдихнула і поглянула на годинник: п’ятнадцять хвилин на сьому. Невдовзі пролунає перший постріл.

Вона відчинила двері й увійшла до кімнати.

Відділ інформації був маленьким не через брак місця, а через відсутність необхідності. Це був один із найпотужніших та найефективніших відділів інформації у світі, але працювало в ньому всього-­на-всього п’ятеро людей. І зараз вони стояли біля своїх блоків електронного устаткування, наче плавці, що приготувалися стрибнути в басейн за сигналом стартового пістолета.

Приготувалися, виснувала Тенч, побачивши їхні сповнені ентузіазму очі.

Вона не переставала дивуватися, як цей крихітний відділ, маючи у своєму розпорядженні лише дві години, зумів вийти на зв’язок з більш ніж третиною населення всього цивілізованого світу. Маючи електронний зв’язок буквально з десятками тисяч світових джерел новин — від найбільших телевізійних конгломератів до найменших місцевих газет, — відділ інформації Білого дому мав змогу сягнути найвіддаленіших куточків світу, натиснувши лише кілька кнопок.

Комп’ютерні радіофакси видавали пресрелізи на вхідні пристрої радіо- і телестанцій, газет та інтернет-видань від штату Мен аж до Москви. Працювала широка мережа розсилки повідом­лень електронною поштою. Телефонні автоматичні набирачі номеру обдзвонювали тисячі медіаменеджерів і крутили їм заздалегідь записані голосові повідомлення. Вебсторінка сенсаційних новин видавала безперервно оновлювані новини та дані в заданому форматі. Джерела новин, здатні працювати в режимі «прямої подачі матеріалу», — Сі-ен-ен, Ен-бі-сі, Ей-бі-сі, Сі-бі-ес, а також закордонні синдикати — отримували численні запрошення і пропозиції безкоштовної прямої транс­ляції. Усе, що ці медіамережі планували, доведеться зі скреготом загальмувати заради термінового виступу президента Сполучених Штатів.

Повне і цілковите проникнення в усі куточки Землі.

Наче генерал, що інспектує своє військо, Тенч поважно підійшла до столу з копіями і взяла звідти роздруківку пресрелізу-блискавки, який зараз чекав свого часу в передавальних машинах, наче патрони в магазині гвинтівки.

Прочитавши роздруківку, Тенч тихо всміхнулася сама собі. Зазвичай стандартний пресреліз, «заряджений» для трансляції, бував досить незграбним у стилістичному плані і більше скидався на рекламне оголошення, аніж на заяву Білого дому. Але цього разу президент наказав відділові інформації докласти всіх зусиль. Що вони й зробили. Текст вийшов бездоганним — легким, зрозумілим та інформативним. Кожне слово мало високий смисловий та емоційний заряд. Це була нищівна суміш. Навіть агенції новин, що мали автоматичні шукачі «ключових фраз» для сортування вхідних повідомлень, побачать у цьому пресрелізі масу «червоних прапорців», якими зазвичай позначають варту уваги інформацію.

Від кого: Відділ інформації Білого дому

Тема: Термінове звернення президента Сполучених Штатів

Сьогодні, о двадцятій годині східного поясного часу, президент Сполучених Штатів дасть термінову пресконференцію в пресцентрі Білого дому. Наразі тема його заяви є засекреченою. Прямий аудіо- та відеорепортаж здійснюватиметься звичними каналами.

Поклавши аркуш назад на стіл, Марджорі Тенч кинула на персонал відділу задоволений погляд і схвально кивнула. Працівники були сповнені ентузіазму.

Запаливши цигарку, вона навмисне повільно випустила дим, посилюючи відчуття важливості моменту. Нарешті розпливлася усмішкою і сказала:

— Пані та панове, вмикайте свої пристрої!