Приказки

Везе в місто му­жик сіно

Якось про­ти свя­та

Та й го­дує в ка­пе­люсі

Малі шпа­че­ня­та…

Але їде пан ба­га­тий

До костьолу, зна­ти,

Та вже в них на­ту­ра, ма­буть,

Щоб по­кеп­ку­ва­ти…

Іде звольна та й пи­тає:

«Со wi­ezi­esz, Іва­не?»

Мужик па­ну пок­ло­нив­ся:

«А що ж? Дро­ва, па­не…»

«Lzesz, gal­ga­nie! Wi­ezi­esz si­ano!» «То ж пан самі зна­ють,

Що се сіно, а не дро­ва,

Нащо ж пан пи­та­ють?»

Закусив пан тлусті гу­би:

«Z jakej wsi?» - пи­тає…

Мужик підняв шпа­че­ня­та

Та й од­повідає:

«Всі не всі, вельмож­ний па­не,

Старі повтіка­ли…

Молоді лиш по­ло­вив я,

Бо ще не літа­ли!..»

«Kto na­js­tarszy u was we wsi?» «Ба­ба Тер­пе­ли­ха:

Пережила ста­ра ба­ба

Всіх дідів до ли­ха!..»

«Galgan jes­te! Kto was bi­je?» «А хто ж? Бу­гай, па­не!

То так і б’є нап­ро­па­ле,

Кого лиш дос­та­не!..»

Хтів пан чо­гось до­пи­та­ти,

Та й не до­пи­тав­ся…

«Со z gal­ga­nem! Rus­zaj pred­zej!» І впе­ред пог­нав­ся…

Привіз в місто му­жик сіно…

Продав йо­го зран­ня,

Купив собі доб­ру мис­ку

Драглів на снідан­ня!..

І си­дить собі на возі,

Драглі уплітає…

Аж той са­мий пан над­хо­дить

Та й йо­го пи­тає:

«Сzy nie slychac do spze­da­nia

Owsa tu, Іва­не?» Му­жик встав, кру­гом об­ню­хав…

«Ні, не чу­ти, па­не!»

І сів зно­ву на дра­бині,

Драглі уплітає…

«Czy ty, chlo­pie, nie wczo­ra­jszy?» Пан йо­го пи­тає.

«Де вам, па­не, я вчо­рашній?

Гляньте на всі бо­ки:

То мені вже оце бу­де

Тридцять і два ро­ки!»