ПРИКАЗКИ

Став багатий колись пан

Короля благати,

Щоб король йому зволив

Воєводство дати.

А король йому й сказав:

«Відгадай три штуки,

Відгадаєш - тогди на!

А як нi - на муки!

Перша штука: скілько зip

В небі серед літа?

Друга штука: покажи

Середину світа!

Третя штука: угадай,

Що думати буду?

I от тoбi цілий piк

Для твого розсуду!»

Відійшов багач назад,

Та так йому нудно!..

Не вгадати - так біда,

А вгадати трудно!

Сидить, плаче, неборак,

Козак проїжджає...

«Чого плачете ви так?» -

Старого питає.

Той i каже: так i так!..

«Не журіться, діду!

Коли так, то я за вас

На відвіт поїду!»

I палицю в руки взяв,

В кожух одягнувся,

Чорні вуса підбілив,

В чоботи узувся.

I чимдуж до короля.

Король оглядає.

«А що, пане, скільки зip?» -

3 міною питає.

А той поли закотив,

Чи як довелося.

«Скільки,- каже,- в нeбi зір,

Скільки тут волосся».

Задумався сам король

Від сього вщвіту.

«Ану,- каже,- покажи

Середину світу!»

А той палицю підняв,

Може, з піваршина

Та в підлогу нею гуп:

«Отут середина!»

Почухався наш король,

Ще раз поглядає.

«Що ж я думаю тепер?» -

Козака питає.

«Думаете, що я пан!»

«Або що за piчi?»

«То за piчi, що не пан,

А козак iз Січі!»

Засміявся наш король,

Подарував тому,

А козака відіслав

В золоті додому!