ПРИКАЗКИ

Нагнав турок мужика,

Хоче його взяти;

Бща тілько, нема чим

Рук йому зв’язати.

Ото й кличе він його.

«А ходи-но!» - каже.

А той собі на умі:

«Знаю тебе, враже»,

I схилився у траві,

В небо поглядає,

«Боюсь,- каже,- пане мій!

Бо шуляк літає!»

«Та не бійся,- каже той,-

Надери лиш лика,

То ми того шульгара

Зв’яжемо до лиха!»

А той усе на yмi

Свою думку має.

«Боюсь,- каже,- пане мій!

Бо шуляк літає!»

«То я ж,- каже,- піду сам

Та надеру лика!»

Злазить турок iз коня

Та й іде до лиха.

Тогди мужик iз трави

Піднявся поволі,

Скочив живо на коня

Та й шмалить по полі!..

«Шульгар! Шульгар! Стережись!» -

По лісі загуло.

«Матері твоїй шульгар!» -

3 поля відвійнуло.