Під повстання два ляшки
На корчмі гуляють,
Цілуються, як брати,
Приязнь запивають.
Ото собі й запили
I поцілувались,
Але тілько москалі
В корчму увігнались -
Один циб через вікно,
Другого схопили.
Сей, бідняка, i кричить:
«Ratuj, bracie mlly!» [32]
А той собі до ліска
Скілько сили дує,
Тілько крикнув сьому раз:
«Niech ciе Bog ratuje!» [33]