ПРИКАЗКИ

Прийшов москаль на постій,

Заглядає в очi:

«Свари, бабка, што-нибудь!»

А бабка не хоче.

«Нема!» - каже. - «Как не быть?»

«А нема нічого!»

«Та ну, бабка, не шути!»

«Та нема ж, їй-богу!»

«Так и нет суда на нет!..

А тапор имееш?»

«Та сокира десь була!»

«А вады нагрееш?»

«Та нaгpiю; що ж з води?»

«Ничаво, паладим,

Лиш бы тапор та вада,

Что-нибудь да сладим!»

Горить вогонь у печі,

Окріп закипає,

Москаль бере у окріп

Сокиру кидає.

«Теперь, бабка, если б так

Хоть крупы немного...

Энто было б знаешь что?

Ану-ка, ей-богу!»

Гішла баба до сіней,

Пригорщу приносить,

Але москаль, бiciв син,

Сальця iщe просить.

Внесла баба i сальця,

А далі до юшки

Підкинула i сама

Солі та петрушки.

I все її на yмi

Варена сокира,

А сокиру вже давно

Витягнув псявіра.

Укипіло - їв москаль,

Баба помагала,

Москаль ранець натягав,

Баба доїдала.

Москаль ранець натягнув

Та й пішов, псявіра,

Баба ж сидить та хвалить,

Що добра сокира.