ОВ!

Говорив піп на казанні:

«Був-то coбi,- каже,- гай,

За тим гаєм - iще гaї,

А за ними - іщe гай!

Там-то,- каже,- святий Юрій

Показав свое добро,

Як пришпилив змію люту

Та списою під ребро.

То змія вже i почула,

Що тут її буде смерть:

Лягла тілько, простягнулась

Та все coбi пердь та пердь!»

А староста: «Ов, панотче!» -

Аж узявся за чоло.

Мабуть, йому таке слово

Не до думки підійшло.

A піп йому: «Не «ов», дурню!

Бо що правда - то не див!

А ти, старий, аж би вс...ся,

Щоб тебе так пришпилив!»

14 июня


Загрузка...