ПРИКАЗКИ

Чи в Києві, чи в Пол­таві,

Чи в самій сто­лиці

З маз­ни­цею му­жик хо­дить

Помежи крам­ниці…

У крам­ни­цях, ку­ди гля­неш,

Сріблом-злотом сяє,

Мужикові то й бай­ду­же:

Він дьогтю пи­тає.

У де­сятії крам­ниці

Два купці сиділо…

І в де­ся­ту му­жик двері

Відхиляє сміло.

Відхилив: «Доб­ри­день, лю­ди!» -

І й за­чав пи­та­ти,

Чи не­ма у них при­най­мні

Дьогтю де про­да­ти.

А купці пе­рег­ля­ну­лись,

Стихача сміються;

«Здесь не де­готь, - йо­му ка­жуть, -

Дурні про­да­ються!..»

«Добре ж у вас тор­гу­ва­лось,

Що все розійшло­ся

І на про­даж тілько два вас

В скле­пу зос­та­ло­ся!..»