ПРИКАЗКИ

Раз про­па­ла на сте­пу

В чу­маків со­ки­ра,

До од­но­го всі взя­лись:

«Ти та й ти, псявіро!..»

Той їх го­дить, ха­ме­нить,

Той їм роз­ва­жає,

Вже й кля­неться на чім світ,

Богом при­ся­гає…

Ні! Не вірять! Аж чу­мак

Против не­ба гля­нув:

«Коли я со­ки­ру взяв,

Най я ля­хом ста­ну!..»

«Стій, чу­ма­че, не гу­би

Ні душі, ні віри!

Вірим-вірим! Ти не брав

Нашої со­ки­ри!»