ПРИКАЗКИ

Два ра­би­ни на кор­шомці

Зашабашували,

Одправили бо­ру­ха­ти,

За стіл посіда­ли.

На кож­до­му лап­сар­да­ки,

Шапка ша­баш­ко­ва,

Сидять собі ко­ло сто­лу,

Жоден - ані сло­ва.

Аж при­хо­дить чо­ловік наш,

Кварту на­би­рає.

«А хто то в вас, орен­да­рю?» -

Шинкаря пи­тає.

«І то ра­бин, і то ра­бин!» -

Шинкар обізвав­ся.

«Чому ж во­ни не го­во­рять?» -

Чоловік спи­тав­ся.

«Ет, Іван­цю,- жи­док ка­же,-

Нащо то пи­та­ти!

Що ро­зумні такі лю­ди

Мають роз­мов­ля­ти?

Що один з них доб­ре знає,

То і дру­гий знає,

А чо­го один не знає -

І дру­гий не знає».