Довелося на віку
Глухому з губатим
Раз у церкві, на біду,
У пapi стояти.
I губатий що почне
«Отченаш» читати,
То так губи i складе,
Як ніби свистати.
Довго глухий поглядав,
3 злості аж мінився,
Далі руку одвинув,
Ближче приступився
Та по пиці того хвать!
«От тoбi свистати!»
«Бог з тобою, - каже той, -
Бачиш - я губатий!»
А той його другий раз:
«Дарма, що багатий!..
У нас церква не на то,
Щоб в нії свистати!»