Приказки

Іде Мош­ко че­рез ліс,

Аж вовк вибігає;

Мошко ско­чив на пеньок,

Аршин підіймає.

І ар­ши­ном навісний

До вов­ка цілиться -

Аж тут - трах! - із-за корчів

Бахнула руш­ни­ця.

Бідний Мош­ко як сто­яв,

Так і зат­ру­сив­ся

Та із пеньку стор­ча­ка

В рів і по­ко­тив­ся.

От ті вов­ка по­тяг­ли,

Покинули жи­да…

Але якось у рові

Одійшла оги­да.

І зво­диться сти­ха­ча,

Аршин підіймає,

Оглядає зда­ле­ки

Та й сам про­мов­ляє:

«Вісім,- ка­же,- літ хо­див

Я з то­бою ши­ти,

А все-та­ки я не знав,

Що ти був на­би­тий».