ПРИКАЗКИ

Прийшла в церк­ву ста­ра ба­ба,

Свічок на­ку­пи­ла;

Де бу­ла яка іко­на,

Всюди поліпи­ла.

Іще па­ра ос­тається,

Де їх приліпи­ти?..

«Ага! - ка­же.- По­шу­каю

Святого Ми­ки­ти!»

Найшла ба­ба і Ми­ки­ту -

Святий чор­та ціпить!..

Бере од­ну йо­му ста­вить,

Другу чор­ту ліпить!..

Видять лю­ди й роз­ва­жа­ють,

Щоб там не ліпи­ла.

«Що ти, ба­бо,- ка­жуть,- ро­биш?

Та ж то вра­жа си­ла!..»

Але ба­ба обер­ну­лась:

«Не судіте, лю­ди!

Ніхто то­го не відає,

Де по смерті бу­де!..

Чи у небі, чи у пеклі

Скажуть віку­ва­ти;

Треба всю­ди, добрі лю­ди,

Приятеля ма­ти!..»