ПРИКАЗКИ

Одягнувся німець паном,

Та грошей не має.

Ходить, бідний, по Варшаві

3 голоду вмліває.

Ходить, свище... Далі чує -

Десь музики грають,

Німець ближче, поглядає -

Аж пани гуляють.

«Зайду,- каже,- поживлюся!»

Входить до покою;

Але тілько бідний німець

За пopiг ногою -

Його в танець i втягнули...

Що робити з горя?

Хоч голоден, як собака,

Танцює, небора.

Протанцював разів кілька -

Нема відпочинку:

То та піде німця просить,

То та на годинку...

І знемігся бідний німець,

Підкосились ноги;

Та як раптом повернувся -

Гу-гуп до підлоги!

Засміялись пані зразу,

Разом заплескали,

Далі бачать, що не жарти,

«Wody!» - закричали,

Але німець iз підлоги:

«Nie trzeba! Nie trzeba!

Nie trzeba mnie,- каже,- wody,

A kawalek chlieba!» [29]