ПРИКАЗКИ

Два злодії опівночі

Костьол обк­ра­да­ють;

Обшарили всі скар­бо­ни,

Святих об­ди­ра­ють.

І заб­ра­ли, які бу­ли,

Гроші під зам­ка­ми.

Далі один на ол­та­рик

Пнеться з пос­то­ла­ми.

«Та що ж бо ти, бра­те, ро­биш? -

Став дру­гий ка­за­ти.-

Як-то мож­на свя­те місце

Постолом ва­ля­ти?»

А той ка­же: «Мов­чи, бра­те!

Ми тут пе­ред бо­гом -

Аби ду­ша чис­та бу­ла,

Постоли - нічо­го!»