Приказки

Раз задумав циганчук

Гpіхи сповідати.

Іде просто до попа

Приходить до хати.

Оглядає - нi попа,

Hi слуги бог має,

А в гopoci, у печі,

Сало закипає.

Циган сало iз горшка,

Живо із пекарні,

Через цвинтар позадгузь

Та й до паламарні.

В паламарні, як на гpix,-

Шапка на кілочку;

Biн i шапку потягнув,

Сховав у куточку

Та й тогді вже до попа

Гріхи сповідати.

Ото піп йому дає

Хреста щлувати.

Поцілував циганчук,

Піп його питає,

А той йому вci гpixи

I оповщає:

«Та й сьогодня,- каже,- я

Нагрішив потроху:

Ранком вигнав я свиню

3 чужого гороху.

А у церкві шапку зняв!..» -

Говорить несміло.

A піп йому: «То не гpix!

То добреє діло!»

Добре-добре, нехай так,

По «Буди господнє».

Піп до шапки - але ба!

I місце холодне...

Піп - додому, до горшка,

Де кипіло сало,

I там йому лиш горох,

А сала не стало.

I промовив старий піп:

«Оже ж признавався!

А я, старий та дурний,

I не догадався!»