Приказки

Шиє собі по яр­мар­ку

Молодчина жва­вий,

Підглядає, що в ба­тюш­ки

Гроші у ха­ляві.

Та і гроші ж то хо­роші -

Самії ду­ка­ти.

«Будь що бу­де, - про­мов­ляє, -

А тре­ба діста­ти…»

Сюда-туда по­вер­нув­ся -

Вже й ви­ду­мав шту­ку,

Підступає до ба­тюш­ки -

Цмок йо­го у ру­ку.

«Батюшечко,- став ка­за­ти,-

Вчиніть мою во­лю!..

Потрудіться на ча­со­чок

До кра­му зо мною.

Я - най бо­гу не­ви­мов­но -

Ризи ви­би­раю,

Та сам ба­чу, що ні міри,

Ні пут­тя не знаю…»

Пішов ба­тюш­ка до кра­му,

Ризи ви­би­рає;

Вибрав самі що­най­кращі,

На се­бе вби­рає.

А той присів ко­ло нього,

Ніби поп­рав­ляє,

А тут тілько від ка­лит­ки

Ремінці зби­рає.

Шарп ка­лит­ку - та у но­ги…

Піп до нього хо­че,

А ку­пець йо­го за ри­зи:

«Пагади, па­нот­че!»

Заким отець по­вер­нув­ся,

З се­бе ри­зи ски­нув -

Молодчина з йо­го грішми

Десь, як вітер, зги­нув.