Приказки

П’є-гуляє у неділю

На кор­шомці Га­ра­сим;

З Га­ра­си­мом п’є-гу­ляє

І сусід йо­го Тро­хим.

А обид­ва стрільці жваві.

От пе­реч­ка і пішла…

Далі Тро­хим роз­хо­див­ся,

Підійнявся з-за сто­ла:

«То ти ка­жеш, що ти луч­чий?

Що ти гас­пид­ний стрілець?

Збий же мені з чу­ба шап­ку -

Тоді бу­деш мо­ло­дець!»

«Кажеш, мо­же, що не зіб’ю?»

«А ти ка­жеш, що зіб’єш?!»

«А їй-бо­гу, що ізіб’ю!»

«А їй-бо­гу, не зіб’єш!..»

«Та от тобі і руш­ни­ця!»

«Ану-ну! Да­вай! Да­вай!»

«Ставай, ли­шень, край по­ро­га!

«Та я ста­ну, ти ста­вай!..»

Цілить один од по­ро­га,

Другий стоїть за сто­лом

Та що­си­ли на­тя­гає

Сиву шап­ку на чо­ло.

Бах! руш­ни­ця… Ста­ло дим­но…

Йде до сто­лу Га­ра­сим…

А за сто­лом в сивій шапці,

Як ба­ран, ле­жить Тро­хим!

(Йому ку­ля про­летіла

Через шап­ку і чо­ло…)

Підіймає він Тро­хи­ма,

Підпирає за сто­лом.

Сам од­хо­дить до по­ро­га.

Знов руш­ни­цю в ру­ки взяв,

Прицілився разів кілька

Й го­ло­вою по­хи­тав.

«Вибачай мені, Тро­хи­ме,-

Гарасим про­го­во­рив,-

На два цалі лиш по­ни­зив

Та й і шап­ки не ізбив».