Приказки

Сидить мос­каль ко­ло ла­ви,

Порох на­си­пає.

Аж підхо­дить ста­ра ба­ба.

«А що то?» - пи­тає.

«А что ж? Ик­ра сал­дац­кая,

Став мос­каль бре­ха­ти. -

Вить с эн­та­во у нас, баб­ка,

Выходют сал­да­ты!..»

«Почекай же, бісів си­ну, -

Стара собі ка­же, -

В ме­не жи­во ікра ва­ша

У печі по­ля­же!»

І йно ли­хе мос­ка­ли­ну

З ха­ти од­ви­ну­ло,

Баба по­рох та до печі -

Печі як не бу­ло!..

«Чи ж не ди­во з мос­ка­ля­ми, -

Баба про­мов­ляє,-

І в ікрі ще мос­ка­ли­на,

А що ви­роб­ляє?!»