Приказки

В’їхав біскуп у се­ло,

Мазура зди­бає.

«A czy w do­mu te­raz ksi­adz?» [12] -

Ласкаво пи­тає.

«Ні, не вдо­ма, - ка­же той, -

Пішов на хрес­ти­ни.

Ксьондз-сусіда якось мав

Недавно ро­ди­ни…»

«Ksiadz ma dzi­eci, i ten chrzci?» [13]

«А що ж ту­та й зло­го?

Той у сього ох­рес­тив,

Сей те­пер у то­го!»

Почув біскуп та й здих­нув:

«Dzieci bez mal­zenst­wa!..

Sluga bos­ki tra­ci czas!..

Lud bez na­bo­zenst­wa!

A czy czes­to msze on ma?» [14]

«О, завсігди, па­не!

Хоч так ча­сом підіп’є,

Що й рівно не ста­не,

І ру­ка­ми, бідий, все

Олтарик ха­пає,

А все-та­ки цілу мшу

Слічно відправ­ляє».