Франческа. Володарка офіцерського жетона

Передмова

Перед вами — збірка коротких нарисів із життя колективу одного з центрів керування польотами НАСА, записаних старшим оператором зміни, Андрієм «Джорджіо» Васильєвим. Ця книжка — продовження книги «Франческа. Повелителька траєкторій», яка одразу після видання стала в Україні безперечним бестселером: її перший наклад повністю розійшовся ще до офіційної презентації. Якщо ви раптом її ще не прочитали, наполегливо раджу вам поки що відкласти цю книжку (хоч розумію, як це важко) і прочитати першу, інакше багато що буде вам незрозуміло.

На вас чекають веселі жарти, історії кохання та сімейних драм, захопливі спецоперації і навіть трохи еротики — словом, звичайне життя на американській військовій базі. Крім того, ви отримаєте багато корисної інформації: правильно тримати розвідного ключа навчить механік Ренді; як писати ефективні доповідні начальству, знає Франческа; як безпечно забирати дитину зі школи, покаже начальник охорони бази Маковскі; математично вивірено ловити козла вміє автор книжки; скільки коштує текіла на острові посеред океану, напише стажистка Такахаші; чому ніколи не слід намагатися трахнути систему, пояснить старший офіцер Баррел.

Книжка торкається і більш технічних тем — скажімо, в ній є деякі відомості з астродинаміки, а ще пояснює відмінності процедур управління космічними апаратами на різних типах орбіт тощо.

Сподіваюся, що, прочитавши її, ви зацікавитеся цією надзвичайно захопливою професією. Україна теж має подібних фахівців у Національному центрі управління та випробувань космічних засобів, частини якого розкидані по всій території України. Як і в США, ці оператори — частково військові, частково цивільні. Прийняті у нас процедури дещо відрізняються від американських, але суть та сама. Керувати доводиться переважно апаратами на сонячно-синхронних орбітах, які автор цієї книжки називає «геліотиками». Їх вважають одними з найскладніших об’єктів управління. Це пов’язано з тим, що зв’язок між таким апаратом і наземною станцією можливий протягом дуже короткого часу з великими перервами, загальною тривалістю від 20 до 30 хвилин на добу. За ці 20–30 хвилин, ще й поділених на 4–5 коротких сеансів, треба встигнути зняти з борту телеметричну інформацію, проаналізувати її, завантажити нову програму роботи бортових систем (вона називається циклограмою) — і все це на такій швидкості, як у модемів кінця 90-х.

У цій книжці, як і в першій, найголовнішою темою є американські цінності: свобода, гідність, патріотизм, взаємна довіра й повага, а також що буває, коли їх витісняють свавілля, корупція, страх та зневага. Ви зустрінете аж занадто знайомих персонажів: впевненого у своїй безкарності корумпованого чиновника, який розкрадає та продає гуманітарну допомогу, і народ, який боїться дати проти нього показання та перекладає провину на тих, хто їм цю допомогу надав. Це — саме те, проти чого українці вже п’ятий рік воюють на сході країни і з чим борються громадські активісти в містах і селах нашої Батьківщини.

А ще ця книжка показує, що команда — це більше ніж просто сума її учасників. Взаємовиручка, підтримка і дружнє плече часом означають набагато більше, ніж просто вміння робити свою справу. «Якщо ти в степу сам, твоя доля — втеча й полон. Якщо вас «аравт» (десятка), ваша доля — оборона й загибель. Якщо вас «джагун» (сотня), ваш шлях — короткі набіги й стрімкий відступ. І тільки якщо вас «тумен» (десять тисяч), ваш шлях — перемога. (…) Без тебе «аравт» уже не десятка. Без десятки «джагун» не сотня. Без сотні «мянгат» не тисяча, а без тисячі немає «тумена». А без десяти тисяч перемога буде дуже й дуже далеко!» Наведена автором монгольська мудрість якнайкраще це пояснює. І саме тому людина — найголовніша цінність західного суспільства. Залишається лише сподіватися, що й наше суспільство врешті-решт до цього прийде.

Олексій Парновський, старший науковий співробітник лабораторії супутникових досліджень ближнього космосу

Інституту космічних досліджень

Національної академії наук України та

Державного космічного агентства України; провідний інженер та старший науковий співробітник відділу досліджень геофізичних явищ та космічної погоди

Головного центру спеціального контролю

Національного центру управління та випробувань космічних засобів; кандидат фізико-математичних наук