Франческа. Володарка офіцерського жетона

* * *

Ви думаєте, що це тільки в нас така божевільня у Командному центрі? Ха! А ось і ні. В НАСА і в інших компаніях, що пов’язані з космосом, працюють люди. А люди не можуть постійно бути серйозними, бо, якщо постійно бути серйозними, так і виразку шлунку можна отримати. Якось наша Дженіфер, оператор координації у Г’юстоні, розповідала, що прямо посередині зміни бортінженер ISS (Міжнародної космічної станції) Кетлін Рубінс (Kathleen «Kate» Rubins), котра, до речі, народилася по сусідству від нас, у містечку Фармінгтон, стурбовано сказала у мікрофон прямо з орбіти: «Г’юстон, це Кейт, тут Джефрі[28] випадково свою аудіосистему підключив до балону з киснем. Ви там трубочки повисмикуйте з вух, бо зараз як вдарить!»[29] Оператори в Центрі Джонсона очікували від завжди серйозного та відповідального бортінженера усього, що завгодно, тільки не такого дурнуватого розіграшу для першокласників, тому майже вся зміна позривала з себе гарнітури. Але це невинний дитячий розіграш порівняно з тим, що вичворяв астронавт Оуен Ґерріот (Owen Kay Garriott). 1973 року Оуен був членом екіпажу американської орбітальної станції «Скайлеб» (Skylab). Оуен добре знав процедуру переговорів між станцією і ЦУП, і з собою на орбіту він взяв диктофон, на котрий дружина астронавта, Хелен, під час приватного радіосеансу наговорила кілька заздалегід спланованих фраз. 10 вересня, під час сеансу аудіозв’язку з Г’юстоном, Ґерріот провернув наступну штуку.

— «Скайлеб» Г’юстону! — буденно почав діалог офіцер комунікації (capcom) Боб Кріппен.

Наступної секунди Кріппен ледве не з’їхав з глузду, коли станція почала розмовляти з ним голосом дружини Оуена, Хелен, котру Кріппен добре знав.

— Хлопці давно не їли домашнього, і я подумала, що захоплю їм трохи! — пояснила «Хелен».

Поки Кріппен ошелешено мовчав, «Хелен» бадьоро описувала те, що «бачила» з борту станції: лісові пожежі у Каліфорнії і схід Сонця над східним узбережжям США — приблизно все те, що може бачити астронавт у ілюмінатор, — слово у слово, як навчив її чоловік.

— Ох, Боб, забалакалась я тут з тобою! — спохопилася раптом «Хелен». — Я маю перерватись, бо, думаю, хлопці вже пливуть сюди, до командного модуля, а я не мала б тут говорити з тобою! — і відключилась.

Після хвилинного ступору, Кріппен реготав так, що техніки у Командному центрі думали, що його удар вхопить. Щоправда, астронавти знущаються не тільки з бідолашного персоналу служб наземного контролю, але й один з одного. Зі свіженького ось розповім. Якось наша Пеґґі (Peggy Whitson), котра у 50-й місії на МКС була бортінженером, за допомогою командира Шейна Кімбро (Robert Shane Kimbrough) і французського астронавта Тома Песке (Thomas Pesquet) пожартувала над росіянами Борисенком, Рижиковим і Новіцьким.

Пеґ за допомогою Шейна і Томаса забралась у величезну господарчу сумку і застібнула блискавку, а потім спільнички тихенько підкинули торбу росіянам. Посидівши деякий час тихо, Пеґґі раптом вилізла назовні, настрашивши росіян мало не до півсмерті. Мабуть, якби Лєнін встав і вийшов з мавзолею, росіяни б і те менше були здивовані. Так, колись брат астронавта НАСА Скотта Келлі (Scott Kelly), теж, уявіть собі, астронавт, Марк (Mark Kelly), відправив братові на МКС, через місію CRS (на вантажівці Dragon), костюм горили. Скотт вбрав костюм і забрався в один з контейнерів для зберігання техніки. Коли астронавт ЄКА Тім Пік (Tim Peake) спробував розстібнути сумку, Скотт вирвався на волю і вдоста поганяв британця по станції. Часом напруга на борту сягає високого градуса: дається взнаки і складність місії, і тривале перебування в закритому просторі, тому деколи навіть у такій серйозній організації, як наша, персонал поводиться як у дитячому садочку. І ми з Франческою не виняток.