«Персоналові командного центру заборонено лякати одне одного під час виконання місій. Даруйте, Джорджіо & Франческо».
Таке оголошення чекало нас зранку напередодні веселого свята Геловіна.
— Що це за херня, Джорджіо?! — обурилася моя напарниця.
— «Персоналові ЦУП заборонено лякати одне одного під час виконання місій»… Франческо, це камінь у наш город.
— «Даруйте, Джорджіо і Франческо»… А чого одразу Джорджіо і Франческа?! Це ж пряма образа, чи як?!
— Хтось явно напрошується на неприємності!
Під роздачу потрапив Вескотт, який випадково йшов нам назустріч.
— Полковнику, це ваша робота?
— Та боронь боже, Франческо! Оце мені більше нічого робити! — відмахнувся командир і прискорив крок.
Франческа кипіла, як вода в чайнику.
— Треба дізнатися, хто й навіщо це тут понаписував!
— Весь поверх цими оголошеннями заліпили!
— Хто це написав, я не знаю. Але підозрюю навіщо… — хитро примружив око старший офіцер Баррел.
— І навіщо, офіцере Баррел?
— Франческо, ти розумна дівчинка, невже не здогадуєшся?
— Щоб довести бідну Франческу до сліз!
Ми зареготали. Дівчина невдоволено тупнула ногою.
— Я розумію, чому не можна лякати нас — у наших руках засоби керування космічними апаратами, — подумав я вголос. — Але чому нам не можна лякати одне одного?!
— Справді, ніякої логіки, — погодилася напарниця. — На Геловін нам заборонять лякати, на Святого Валентина — кохати, на День дурня — сміятися, на День подяки — дякувати! Бозна-що!
— А на Різдво народжуватися?
— День тупих жартів і день недолугих оголошень я би взагалі заборонила!
— Саро, ти бачила оце свинство?!
— Аха-ха-ха! Бачила! Це Еліс повісила! — засміялася суперінтендант МакКарті, яка, звісно, була в курсі всього, що відбувалося на її авіабазі.
— Еліс?.. Із відділу персоналу? — ошелешено перепитав я.
— Ага.
— Але вона ніколи не називає мене «Джорджіо»! Тільки «Андрій».
— Та я сама вчора бачила, — запевнила мене Сара.
— Тебе всі називають Джорджіо, caro mio! Змирися! Просто піди до Еліс і влаштуй їй криваву баню!
— Привіт, а чого одразу я?!
— Я не можу, caro mio, в мене розрахунки! А ти що, в штани наклав?!
— У мене теж розрахунки, і взагалі, чого ти мною командуєш?!
— Бо ти старший зміни!
— То я й командуватиму!
Усю активну зміну, з сьомої і до одинадцятої години ранку, це оголошення не давало Франчесці спокою.
— Треба заборонити Еліс з’являтися в командному центрі! — я запропонував, на мій погляд, адекватну реакцію.
— Так! Я її боюся до сказу! — погодилась Франческа.
— Не ти одна, ragazza mia.
— Їй і костюма на Геловін не треба, така страшна!
— А це ідея — костюм Еліс на Геловін!
Нікому не подобається, коли щось забороняють. Навіть якщо це заборона лякати одне одного на Геловін.