Чорнильно-чорне серце. Книга 6

7

Вона біжить, і все сильніш яряться люті пси позаду, Вона біжить, і все завзятіш мчать мисливці...

Емі Леві,

«Біг до смерті»

— І в чім там справа? — спитала Пат своїм шорстким голосом.

— Просила встановити особу людини, яка переслідує її в інтернеті, — відповіла Робін.

Вони справді не мали місця для ще одного клієнта, і агенція справді не спеціалізувалася на кіберрозслідуваннях, але Робін жалкувала, що не взяла справу Еді Ледвелл. Що популярнішою ставала агенція, то більше дивовижних персонажів приваблювала. Звісно, люди, які хочуть довести невірність чи зраду, перебувають у стресі, проте недавні клієнти, а надто мільярдер з Саут-Одлі-стріт, демонстрували явну зневагу до Робін, а щире «я дуже хотіла, щоб це були ви» з вуст Еді Ледвелл її зворушило. Крізь скляні двері долинув гучний гуркіт води у туалеті; Робін побачила, як на сходовому майданчику промайнула чорна тінь Еді у пальті, а тоді її кроки забрязкотіли металевими сходами.

— Відмовила їй? — каркнула Пат, зі смаком затягнувшись електронною сигаретою.

— Мусила, — озвалася Робін, рушивши у бік кухоньки. До поїздки в Актон ще був час випити чаю.

— От і добре, — прямо заявила Пат, повертаючись до клавіатури. — Мені вона не сподобалася.

— Чому? — озирнулася на офіс-менеджерку Робін.

— Істеричка, як на мене. І хоч би причесалася.

Звична до безкомпромісних суджень Пат, яка оцінювала людей за зовнішністю та зрідка через побіжну схожість із давніми знайомими, Робін не стала заперечувати.

— Будеш чай? — спитала вона, коли закипів чайник.

— Залюбки, дяка, — озвалася Пат, клацаючи клавішами. Електронна цигарка метлялася у неї в зубах. Робін зробила дві чашки чаю, а тоді повернулася до кабінету, зачинила двері і сіла на своє місце за подвійним столом. Кілька секунд вона розсіяно споглядала досьє Гріховоди, а тоді відклала його, увімкнула комп’ютер і вбила у пошук «чорнильно чорне серце мультфільм». «Інді-мультфільм стає культовим», «...неймовірний успіх...», «з ютуба до Голлівуда: чи підкорить “Чорнильно-чорне серце” кіноекран?» Робін зайшла на ютуб, знайшла серію мультфільму та увімкнула.

Забринькало зловісне піаніно, закручені пасма намальованого туману розвіялися і постали надгробки у місячному світлі. Камера оминула кам’яних янголів, зарослих плющем, і зупинилася на прозорій жіночій постаті, що самотньо біліла серед могил.

— Сумно, о, як же сумно! — зітхнула примара. Стиль малювання був досить примітивний, але легка усмішка на обличчі привида здавалася на диво лихою.

Примара розвернулася і попливла серед могил, розчинившись у темряві. На передньому плані щось чорне й лискуче вигулькнуло з-під землі з неприємним хлюпанням. Проява розвернулася до глядача, і Робін побачила, що це чорне-чорнісіньке людське серце. Його усміхнене невинне личко дивно контрастувало із загалом гротескним виглядом. Робін почула, як відчинилися скляні двері офісу, а серце тимчасом помахало відірваною артерією і промовило бадьорим голосом ведучого дитячої передачі:

— Привіт! Я Серцик. Я живу тут, на Гайґейтському цвинтарі, разом із друзями. Вам, мабуть, цікаво, чому я не згнив...

У двері кабінету постукали, а тоді Мідж увійшла, не чекаючи на запрошення.

— ...річ у тім, що я поганий!

— Ой, вибач, — сказала Мідж, — я думала, що ти взяла пів дня відпочинку. Я хотіла...

Вона замовкла із розгубленим виглядом, а тоді зайшла за спину Робін і глянула на екран, де Серцик стрибав серед могил, представляючи різних персонажів, які викопувалися з-під землі.

— Очам не віру! — жахнулася Мідж зі своїм манкунійським акцентом.

— Ти — і оця... дурина? Робін вимкнула звук.

— «Дурина»? В якому сенсі?

— Моя колишня зчуманіла на цьому гадському мультфільмі. Це страшне. Таке хіба що під наркотиками примариться.

— Я його вперше бачу сьогодні, — сказала Робін. — До нас заходила одна з його авторів, хотіла, щоб ми взялися за її справу.

— Хто? Ледвелл... не пам’ятаю, як на ім’я?

— Так, — відповіла Робін, здивована, що Мідж отак одразу згадала. Правильно витлумачивши вираз її обличчя, Мідж сказала:

— Бет її не терпіла.

— Справді? Чому?

— Гадки не маю, — відповіла Мідж. — Це токсичний фандом. «Грай у гру, бвах!» — додала вона рипучим голосом.

— Що? — зі сміхом перепитала Робін.

— Культова фраза. З мультика. Бет завжди її повторювала, якщо я не хотіла щось робити. «Грай у гру, бвах!» Вона в ту паскудну гру теж грала. В онлайні.

— В ту, що зробив Аномія? — зацікавилася Робін.

— Гадки не маю, хто зробив ту інфантильну чухню, — відповіла Мідж і взяла досьє Гріховоди зі столу. — Можна? Хочу додати нові факти.

— Звісно.

Коли Мідж вийшла, задзвонив мобільний: Страйк. Робін поставила знезвучений мультфільм на паузу.

— Привіт.

— Привіт, — промовив Страйк, який дзвонив з вулиці: чути було машини. — Вибач, я знаю, що ти звільняла собі вечір...

— Без проблем, — сказала Робін. — Я в офісі. О шостій поїду дивитися квартиру в Актоні; немає сенсу вертатися додому.

— А, гаразд, — озвався Страйк. — Я хотів спитати, чи ти не проти завтра помінятися завданнями? Мені зручніше буде поїхати на Слоун-сквер, аніж до Камдену.

— Так, добре, — відповіла Робін. На екрані комп’ютера перед її очима чорне серце, завмерши, показувало на темний вхід до мавзолея.

— Дуже тобі вдячний, — сказав Страйк. — Все добре? — спитав він, бо розчув у голосі Робін дивні нотки.

— Нормально, просто... тут щойно був Ґейтсгед. Ну, Пат вирішила, що то Ґейтсгед. Насправді ні. Чув про «Чорнильно-чорне серце»?

— Ні. Це паб?

— Мультсеріал, — відповіла Робін, знову запустивши відео. Звук не вмикала: наляканий Серцик позадкував від фігури, яка виступила з гробниці. Постать була висока, згорблена й загорнута у плащ, а обличчя мала витягнуте, мов дзьоб. — Одна з його авторів просила встановити особу фаната, який не дає їй спокою в інтернеті.

— Пхе, — мовив Страйк. — І що ти відповіла?

— Що у нас немає місць, але Паттерсон і Маккейби займаються кіберрозслідуваннями.

— Гм. Я б не хотів підкидати Паттерсону роботу.

— Я хотіла допомогти їй, — різкувато відповіла Робін. — Видно було, що людині кепсько.

— Прийнято, — сказав Страйк. — Дякую, що згодилася помінятися, буду тобі винен.

Коли Страйк поклав слухавку, Робін увімкнула звук. Вона дивилася мультфільм ще десь хвилину, але нічого не зрозуміла. Може, вона пропустила важливі сюжетні елементи, поки дивилася його без звуку, та зрештою Робін мусила погодитися з Мідж: попри красиву анімацію, мультфільм створював враження макабричної фантазії наркомана.

Вона вже хотіла вимкнути комп’ютер, коли знову постукала й увійшла до кабінету Пат.

— Це було в туалеті, — сказала вона, потрясаючи картонною текою. — Мабуть, та нечупара лишила. На бачку лежало.

— О, — сказала Робін, беручи теку. — Так... може, вона за цим ще повернеться. Якщо ні — знайдемо її адресу і відправимо поштою. Пат, можеш подивитися, хто її агент чи представник? Її звати Еді Ледвелл.

Пат пирхнула, показуючи, що забута папка не додала їй любові до Еді Ледвелл, і вийшла.

Робін почекала, поки вона зачинить двері, а тоді розкрила теку. Еді роздрукувала багато твітів Аномії і додала до них анотації, написані розбірливим стрімким почерком.

Аномія мав більше п’ятдесяти тисяч підписників у твіттері. Робін почала перебирати роздруківки твітів; після того, як листки впали на підлогу, вони лежали не по порядку.

-------------------------------

Аномія @AnomieGamemaster

Досі вірите сльозливим байкам Жервелл про злидні? А їй в нульові багатий дядя двічі видавав великі суми.

#ЕдіЛярвелл

4.21 пп 22 вер. 2011

-------------------------------

Під твітом Еді дописала: Аномія називає мене то «Жаді Жервелл», бо я лікувалася від булімїі і, на його думку, думаю тільки про гроші, то «Еді Лярвелл», бо я брехлива лярва, яка розповідає вигадки про своє минуле й джерела натхнення. Дядько справді давав мені гроші. Спершу 200 фунтів, потім 500. На другий раз я взагалі не мала де жити. Він дав гроші і сказав, що більше нічим не може допомогти. Джош в курсі і легко міг розповісти Себові.

Робін взяла ще один аркуш.

-------------------------------

Аномія @AnomieGamemaster

Жервелл тихенько тішиться, що змалювала призову сучку Паперовобілу з чорношкірої подруги Шеріси Саммерз. Жаді знову пробиває дно.

3.45 дп 24 січ. 2015

-------------------------------

Я казала Себу, що запозичила в Шеріси деякі риси, коли ми писали Паперовобілу, але більше ніхто не знав про це джерело натхнення.

Робін глянула наступний твіт.

-------------------------------

Аномія @AnomieGamemaster

Цікаві новини, ґеймери. #ЖадіЖервелл зневажає нашу гру, але сама грається в трохи інше

#ІншіІгри

-------------------------------

Макс Р <©mreger#5

Я цим не пишаюся, але у 2002 році я заплатив @EdLedDraws за мінет

4.21 пп 13 квіт. 2012

-------------------------------

«Це, — написала Еді, — одна з його улюблених схем. Аномія підмовляє інших гейтперів робити за нього брудну роботу і писати заяви, які він потім ретвітить, але сам ніби нічого такого не казав».

Робін взяла іще один листок.

-------------------------------

Аномія @AnomieGamemaster

Пишуть, що Еді Ледвелл здійснила «спробу самогубства», її агент мовчить. Хтось щось знає?

10.59 пп 24 трав. 2014

-------------------------------

Аномія @AnomieGamemaster

Джерело каже, що вона у Кенсинґтонському шпиталі. Схоже на передоз.

11.26 пп 24 трав. 2014

-------------------------------

До цього Еді додала: «Аномія вже за кілька годин знав про це. Я думала, що в курсі був тільки Джош».

-------------------------------

Аномія @AnomieGamemaster

Гм-м-м .....

-------------------------------

Джонні Б @jbaldw1n1>>

У відповідь @AnomieGamemaster

дивно, у мене в тому шпиталі працює сестра, вона її бачила, зайшла власними ногами весела і неушкоджена

12.16 пп 24 трав. 2014

-------------------------------

Брехня. Я не заходила туди «власними ногами». Я взагалі нічого не пам’ятаю, мене привезли непритомну. Цей Джонні ще один його ельф-помічник, який пише для нього брехливі твіти.

-------------------------------

Аномія @AnomieGamemaster

?

-------------------------------

Саллі-Анна Джонс @SAJ345_>

У відповідь @AnomieGamemaster

Це не жарт, але в тому шпиталі роблять косметичні операції. Якби було передозування, була б і заява, хіба ні?

1.09 пп 24 трав. 2014

-------------------------------

Саллі-Анна — фейковий акаунт, створений того самого вечора, більше вона ніколи нічого не писала. Відтоді почали говорити, що я робила операцію на носі.

Нижче наводилися відповіді на новини про невдале самогубство Ледвелл.

-------------------------------

Макс Р @mreger#5

У відповідь @AnomieGamemaster

Повна прутня. Вона поїхала пиляти свою бридку носяку

#носоґейт

-------------------------------

Учень Лепіна @LepinesD1sciple

У відповідь @AnomieGamemaster

Хтось живе поруч? Можна сфоткати її, як виходитиме

#носоґейт

-------------------------------

Аль Ґіззард, есквайр @Gizzard_AI

У відповідь @AnomieGamemaster

померти, бо невдало попиляли носа, оце буде істерика

:D:D:D

-------------------------------

ДрекМояТотемнаТварина @playDreksgame

У відповідь @Gizzard_AI @LepinesD1sciple @AnomieGamemaster

:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D

-------------------------------

ЗоЗо @inkyheart28

У відповідь @AnomieGamemaster

Не смйітеся , а що як вона спрдві.

-------------------------------

Лора Мей @May_Flower*

У відповідь @AnomieGamemaster

якщо вона справді хотіла себе убити, так не можна

-------------------------------

Енді Редді @ydderidna

У відповідь @May_Flower* @AnomieGamemaster

якби вона насправді це зробила, вже була б заява

#жаліснийтролінґ

-------------------------------

Робін глянула на годинник: треба виходити, якщо вона хоче встигнути на перегляд квартири в Актоні. Вона закрила теку і винесла її у приймальню разом із порожнім горнятком. Мідж сиділа на дивані, додаючи свої нотатки до справи Гріховоди.

— Є плани на вечір? — спитала Пат, коли Робін взяла пальто з гачка біля дверей.

— Дивлюся квартиру в Актоні, — відповіла Робін. — Дай Боже, щоб була краща за попередню, що я переглядала. Там вся ванна кімната була у плісняві, а раковина відходила від стіни. Ріелтор сказав, що треба

«косметичний ремонт».

— Нерухомість в Лондоні — то срань, — буркнула Мідж, не піднімаючи очей від нотаток. — Я живу натурально в яєчному лотку.

Робін попрощалася з колегами і вийшла. Внизу, на Денмарк-стріт, було зимно. На шляху до метро вона вдивлялася в обличчя перехожих, виглядаючи Еді Ледвелл — раптом та помітила, що забула теку — але не зустріла її.

Була майже година пік. Робін щось гризло, але що саме — вона не могла визначити. Вона уже стала на ескалатор, коли зрозуміла, що річ не в Еді Ледвелл.

За графіком Страйк не мав завдань на цей вечір. То де ж він ночує, що завтра йому зручніше буде вийти до квартири Спритника на Слоун-сквері, а не до школи Ніжок у Камдені?