Чорнильно-чорне серце. Книга 6

74

Ти кажеш, що навколо душогуби,

Твоєї і моєї спраглі крові,

Що — може буть — почервоніє в цій діброві Зрадницький ніж?

Шарлотта Бронте,

«Ліс»

Якщо у ситуації, коли вибух бомби виганяє тебе з власного дому, можуть бути плюси (як розмірковував собі Страйк, блукаючи по крамницях Кілбурн-Гай-Роуд у пошуках білизни, шкарпеток, туалетного приладдя включно з кремом для кукси, пари сорочок і піжами, в якій не спав з юначих років, але в гостях у Робін доведеться), то для нього плюсом виявився залізний привід скасувати зустріч із Меделін, надто з огляду на те, що про вибух розповіли в новинах.

— Що-о? — вигукнула вона, коли Страйк подзвонив їй з-під «Супердраґа» і розповів, що сталося. — О Боже! Та хто?.. Та як це?! — Почувся гучний вдих. — Щойно побачила в інтернеті! Це Корм! — гукнула вона до когось біля себе, — мабуть, до котроїсь зі своїх продавчинь. — Йому прислали бомбу поштою, і вона вибухнула!

Чомусь Страйку зовсім не сподобалося, що Меделін говорить про це зі своїм персоналом, хоч інформація була аж ніяк не приватна, адже про вибух розповіли на «Бі-бі-сі».

— Поживи в нас! — запропонувала Меделін, повертаючи увагу до Страйка.

— Не можу, — відповів Страйк і потягнувся по цигарку. — Поліція сказала, що мені краще заховатися. Не хочу наражати на небезпеку тебе та Генрі.

— Ох, — промовила Меделін. — Думаєш, це... Ну, тобто про нас же ніхто й не знає?

«Попри всі твої старання», — негайно майнула у Страйка негарна думка.

— Це терористи, — пояснив він. — Вони стежать за людьми.

— Терористи? — перепитала Меделін, тепер уже всерйоз налякавшись. — Я думала, просто якийсь псих!

— Ні, це угруповання, яке розсилало бомби членкиням парламенту. Яке довело до самогубства твою подругу Джіджі.

— О Боже мій, — знову зітхнула Меделін. — Я навіть не усвідомлювала, що ви розслідували...

— Ми розслідуємо іншу справу, але перейшли їм дорогу. Деталей не розповідатиму, що менше ти знатимеш — то краще.

«Надто зважаючи на те, що ти все розпатякаєш своїм продавчиням».

— Так, мабуть... але де ж ти житимеш?

— У «Травелоджі» чи ще десь, — збрехав Страйк. — Я подзвоню, коли краще розумітиму ситуацію.

— Дзвони, — мовила Меделін, — навіть якщо не розумітимеш. Я хочу бути певна, що з тобою все добре.

Поклавши слухавку, Страйк відзначив полегшення, яке принесло йому знання, що йти до «Пімліко» сьогодні не треба. Він автоматично потягнувся до кишені по тріумфальну цигарку, видобув знайому золоту пачку, постояв кілька секунд, дивлячись на неї, а тоді сховав цигарки в кишеню і повернувся до «Супердраґа».

Купивши все необхідне на перший час плюс зручний наплічник для покупок, Страйк рушив до «Макдональдса» і, пам’ятаючи про ранковий стан кукси, купив замість бургера непоживний салат. Не наситившись, узяв яблучний пиріг та каву і старався не дивитися на худющих підлітків поруч, які навперебій запихалися бігмаками.

Попри втому, Страйк відчував сильне збудження. У жилах кипів адреналін, вимагаючи діяти, та натомість детектив колупав пиріг і дивився перед собою, а навколо юрмилися та сміялися люди. Тепер, коли не треба було вирішувати практичні питання чи дбати про Пат, він почав усвідомлювати наслідки вибуху. Страйк більше не мав доступу до ноутбука, комп’ютера, принтера. З робочих матеріалів — тільки записник, тека зі справою Аномії та телефон.

Він узяв мобільний, збираючись зазирнути у твіттер Аномії — чи нема там чогось нового — але натомість побачив два повідомлення, — одне від зведеної сестри Прюденс, а друге — від Шпеника, друга юності, з яким Страйк підтримував зв’язок попри Шпеників невиліковний потяг до криміналу. Спершу він відкрив есемеску від Прюденс.

Щойно дізналася, що тобі підірвали офіс. Дуже сподіваюся, що ти сам цілий

Страйк відповів:

Я в нормі. Але зустріч, мабуть, краще відкласти. Поліція радить сховатися. Сподіваюся, із Сильві все добре

Наступним він відкрив повідомлення Шпеника.

І кого ти цього разу дістав срака ти дурна

Не встиг він написати відповідь, як телефон задзвонив. Побачивши, що це сестра Люсі, Страйк завагався, а тоді вирішив: що раніше він із цим покінчить, то краще.

— Чого ти не подзвонив мені? — одразу накинулася на нього Люсі.

— Саме збирався, — відповів Страйк, думаючи про те, скільком ще жінкам доведеться збрехати, перш ніж це скінчиться. — Я розмовляв із поліцією.

— Міг би надіслати повідомлення! У мене мало серце не зупинилося, коли Ґреґ подзвонив і сказав, що сталося!

— Люсі, я в нормі. Буквально відбувся подряпиною.

— Де ти? На «Бі-бі-сі» кажуть, що будівля зазнала серйозних ушкоджень! Їдь до нас!

Страйк повторив їй все, що казав Меделін, наголосивши на небезпеці, яку становить спілкування з ним; донісши до Люсі, що ризик стосується і її синів, він зумів переконати сестру, що краще йому поїхати в якийсь дешевий невідомий готель. Тим не менш, Люсі проговорила зі Страйком ще двадцять хвилин, вимагаючи пообіцяти бути обережним, аж поки той не покривив душею і не сказав, що поліція має арештувати злочинців за лічені дні. Люсі це не дуже заспокоїло, але зрештою вона поклала слухавку, а Страйк лишився роздратований і ще більше втомлений.

Він зайшов на твіттер. Від Аномії нічого нового не було, зате око зачепилося за гештеґ, який саме був у трендах: #всракуВоллі-Кардю.

До ранкового відкриття — що Воллі спілкувався з Кеа напередодні нападу і вбивства — Страйка, може, і не зацікавило б, чим Воллі накликав на свою голову гнів твіттерян. Але тепер він натиснув на гештеґ, щоб дізнатися, що діється.

-------------------------------

Аойфе @aoifeoconz

Ахаха час настав #всракуВолліКардю

www.tubenewz.com/youtube-drops-Wally-Cardew-over-racism-allegations/html

-------------------------------

Семмі @Sammitch97

У відповідь @aoifeoconz

Обоже, він побив Ем-Джея??? #всракуВолліКардю

#ЯзЕмДжеєм

-------------------------------

Дрю К. @_drewc^Artis

У відповідь @Sammitch97 @aoifeoconz

Але за що він побив Ем-Джея?

-------------------------------

СК @#В_U_T_Quince

У відповідь @ydderidna @_drewc^rtis @Sammitch97 @aoifeoconz

Бо чорнодупий дрюкав його сестру

-------------------------------

СК @#B_U_T_Quince

У відповідь @ydderidna @_drewc^Artis @Sammitch97 @aoifeoconz

А тоді паки так побили Воллі, що він тепер у лікарні

-------------------------------

СК @#B_U_T_Quince

У відповідь @ydderidna @_drewc^Artis @Sammitch97 @aoifeoconz

і нашим братам є що сказати на цю тему @Heimd&H88

-------------------------------

Страйк сховав телефон у кишеню і подумав, що тепер не знати, коли він зможе потрапити до себе на горище. Лишатися у Робін більше кількох днів було не можна, але так само не тішила думка, що вона залишиться у тій гарненькій квартирці сама-одна — принаймні, поки «Розполовинення» лишається загрозою. Вочевидь, свідкам зверхності білих було начхати, що вона намагалася врятувати життя одного з членів організації; важило тільки те, що Робін та Страйк за ними стежили. Така бомба — не іграшка; якби не швидка реакція Пат, він зараз міг би лежати у шпиталі ще без якоїсь частини тіла і мучитися провиною через загибель офісної менеджерки.

Подумки перебираючи нагальні практичні питання, Страйк згадав про «БМВ», яка стояла у дорогому гаражі. Наскільки він пам’ятав, у Робін у дворі було повно паркомісць. Попри біль у нозі, Страйк вирішив повернутися до гаража, забрати машину і поїхати до Волтемстоу на ній, щоб у разі чого мати авто під рукою. Допивши каву, Страйк підвівся з пластикового стільця, закинув на плече рюкзак, що містив наразі майже всі його пожитки, та покульгав собі далі.