Чорнильно-чорне серце. Книга 6

75

Давала силу чарам і могла

Кістки у зимну ніч зігріти

Те почуття — що не сама

Ти в битві проти цього світу.

Емілі Пфайффер,

«Останній політ відьми»

Поки Страйк рухався до центру Лондона, так само втомлена та роз’ятрена Робін блукала супермаркетом біля своєї квартири. Вона знала, що Страйк має вкрай здоровий апетит, і вміст її холодильника потребував підкріплень, щоб набути змоги його прогодувати. Закидаючи у возик цілу курку, вона подивувалася тому, що Страйк вирішив зупинитися в неї, а не в Меделін. Робін гадала, що це може бути пов’язано з побоюваннями за її безпеку; Страйк подеколи виявляв інстинкт захисника, і хоч іноді це дратувало, було в такій поведінці і дещо миле. Робін мусила визнати, що ранкові події сильно налякали її; вона пораділа, що поруч буде Страйк. Врешті-решт, на бомбі були написані обидва їхні прізвища, і хотілося перебувати у товаристві єдиної людини, здатної вповні зрозуміти її почуття з цього приводу.

У черзі до каси задзвонив телефон. Мама. Точно як Страйк, коли йому подзвонила Люсі, Робін відповіла тільки тому, бо знала: що далі відкладай, то гірше буде.

— Робін? Ми щойно побачили в новинах! Як таке могло...

— Мамо, коли вона вибухнула, мене там не було, — відповіла Робін, просуваючись уперед в черзі.

— А нам це звідки знати?

— Вибач, треба було тобі подзвонити, — втомлено промовила Робін. — Довелося давати свідчення в поліції, було багато справ, а я щойно...

— Чому ти давала свідчення, тебе ж там не було?

— Бо це напад на агенцію, — пояснила Робін, — тож...

— В новинах сказали, що це ультраправі терористи!

— Так, — відповіла Робін, — поліція такої думки.

— Робін, як вийшло, що на вашу агенцію нападають ультраправі терористи?

— Бо вирішили, що ми ними цікавимося, — відповіла Робін, — хоч це не так... А ти не спитаєш, хто був в офісі, коли стався вибух?

— Хіба я винна, що в першу чергу мене цікавить безпека моєї доньки?

— Я не кажу, що ти в чомусь винна, — відповіла Робін, знову роблячи крок уперед; вона почала вантажити продукти на стрічку конвеєра однією рукою. — Просто подумала, що тобі це теж може бути цікаво.

— І хто ж?

— Пат і Страйк. Обоє цілі завдяки швидкій реакції Пат.

— О, я дуже рада, — скутим голосом промовила Лінда. — Звісно ж, рада. І що тепер? Не хочеш приїхати додому?

— Мамо, — терпляче сказала Робін, — я і є вдома.

— Робін, — почала Лінда, мало не плачучи, — ніхто не хоче завадити тобі займатися улюбленою справою...

— Ти хочеш, — не витримала Робін. — Ти хочеш, щоб я перестала займатися улюбленою справою. Я розумію, ти в шоці, я теж шокована цим, але...

— Ти ж можеш піти в поліцію! З твоїм нинішнім досвідом вони залюбки...

— Мамо, я вже на своєму місці.

— Робін, — промовила Лінда, яка вже справді плакала, — а якщо одного разу тобі не пощастить, і...

Робін теж відчула, що очі пече. Вона була виснажена, змучена, налякана. Вона розуміла біль та паніку мами, але вона доросла жінка. їй тридцять років, вона буде приймати власні рішення і байдуже, кого це засмутить. Надто довго вона робила те, чого хотіли інші люди — батьки, Метью — і це завжди були безпечні, нудні, зрозумілі речі.

— Мамо, — повторила вона, а касирка почала сканувати її покупки; Робін намагалася однією рукою розкрити пластиковий пакет, — прошу, не хвилюйся, я...

— Та як же мені не хвилюватися? Твій тато щойно з лікарні, ми ввімкнули новини, а там...

Минуло п’ятнадцять хвилин, перш ніж Робін змогла закінчити розмову, після якої почувалася ще більш виснаженою та нещасною. Підбадьорювала тільки перспектива побачити Страйка; Робін понесла через дорогу важкі пакети з їжею та напоями.

Повернувшись додому, Робін розклала продукти, відклала чисту постіль і, з духу незгоди з матір’ю зайшовши у «Гру Дрека», час до часу зазирала туди паралельно з побутовими справами — чи не з’явився бува Аномія? Також Робін розклала на невеликому столі біля дивана (навколо могли розміститися максимум три стільці) роздруківки, які зробила пізно вночі.

Страйк — на диво — прийшов точно вчасно. Робін тільки поставила курку у духовку, як задзвонили у двері. Робін впустила Страйка у фойє через домофон і стала чекати його у дверях квартири.

— Добрий вечір, — сказав він, трохи засапавшись після сходів.

Заходячи до квартири, він вручив Робін пляшку вина.

— Дякую, що запросила побути в тебе. Дуже люб’язно.

— Без проблем, — запевнила Робін і зачинила по ньому двері. Страйк повісив плащ на гачки, яких в день переїзду тут ще не було. На обличчі він мав характерний змучений вираз людини, якій боляче, а піднімаючись слідом за Страйком на другий рівень, Робін помітила, як міцно він хапається за поруччя, буквально тягнучи себе вгору.

Страйк, який ще не бачив квартири після того, як Робін закінчила розбирати речі, окинув поглядом вітальню. На коминковій полиці стояли фотографії, яких не було у день переїзду, а над ними — копія картини Рауля Дюфі з морським краєвидом за двома відчиненими вікнами.

— Отже, — Страйк розвернувся до Робін, — Ормонд.

— Та знаю. Я купила пиво, будеш?

— Чекай, — мовив Страйк, коли Робін автоматично розвернулася у бік кухні (адже на це питання він міг сказати тільки «так»), — де менше калорій, у пиві чи в вині?

Глибоко здивована Робін завмерла у дверях.

— Калорії? І ти?

— Треба скинути вагу, — відповів Страйк. — Нога не витримує.

Він так рідко заводив мову про свою куксу, що Робін вирішила не користуватися нагодою пожартувати.

— Вино, — відповіла вона. — У вині калорій менше.

— Я боявся, що ти так скажеш, — похмуро озвався Страйк. — Поділишся зі мною? — Він кивнув на пляшку у неї в руках, а тоді: — Тобі чимсь допомогти?

— Та ні, сідай, — відповіла Робін. — Зараз нема чого робити. Я щойно поставила запікатися курку та картоплю.

— Не треба було нічого готувати, — сказав Страйк. — Могли взяти щось на виніс.

— А як же калорії?

— Твоя правда, — погодився Страйк і сів на диван. Повернувшись, Робін дала йому келих вина, сама сіла у крісло навпроти, поставила айпад так, щоб бачити гру (Аномія так і не з’явився), а тоді мовила: — Отже, так. Ормонд.

— Що ж, — сказав Страйк і з задоволенням пригубив вино, — я розумію, за що його арештували. Він мав її телефон.

— Але ти не думаєш, що це він, — уточнила Робін.

— Може, і він, — відповів Страйк, — але я маю деякі сумніви. Гадаю, у поліції вони теж виникли.

— Мерфі сказав, що на телефоні міг стояти маячок. Поставлений Ормондом.

— Якщо він так каже, вони точно знають, що так і є. Що ж, якщо Ормонд і справді поставив маячок, не сказавши їй, справи у нього збіса кепські. Він мав можливість вистежити Еді і потужний мотив викрасти мобільний після вбивства, щоб видалити застосунок із маячком.

Страйк відставив келих на стіл біля дивана і видобув із рюкзака пакунок, у якому Робін з подивом впізнала електронну сигарету (вона ж вранці вишукувала їх у аптеці).

— Ти ж не надумав кинути курити? — недовірливо спитала вона. їй завжди здавалося, що Страйк помре з «бенсон-енд-геджесом» у зубах.

— Думаю в цей бік, — відповів він, розриваючи целофан. — Ніколи не пробував ці штуки... Гаразд, — почавши складати електронку, Страйк повернувся до основної теми, — уявімо, що так і було: Ормонд сидить у школі з прогульницею, перевіряє додаток і бачить, що Еді йде на цвинтар. Він починає підозрювати — а чи не з Блеєм вона там зустрічається? Каже дівчинці, що має йти і що вона відпрацьовуватиме ще тиждень, якщо комусь розповість, що він пішов... Почнімо з того, що це алібі шите білими нитками. Я б не поставив на якусь школярку, якби хотів, щоб мені зійшло з рук убивство.

— Можливо, він на той момент ще не планував убити Еді.

— Але про всяк випадок поклав у валізку мачете?

— Слушне зауваження, — погодилася Робін, придушуючи позіх. — Школа, де працює Ормонд, далеко від цвинтаря?

— Вона біля «Фляги», де я з ним розмовляв. Можна дійти пішки. На машині він би дістався цвинтаря за лічені хвилини.

Вони помовчали, думаючи; Страйк залив нікотинову рідину в електронку, а Робін зазирнула у гру: Аномії так само не було. Зрештою вона порушила мовчанку:

— Чи можливо, щоб чоловік, якого Блей бачив на цвинтарі — той лисий здоровило, якого ми вважаємо замаскованим — був Ормондом?

— Теоретично можливо, — відповів Страйк, закручуючи електронку, — але є логістичні нюанси. Він приніс костюм лисаня на роботу на випадок, якщо збереться скоїти убивство? І він переодягнувся? Робити це в школі, м’яко кажучи, ризиковано. Якщо він працював із прогульницею, навколо точно були інші працівники школи.

— Він живе у Гайґейті?

— Ні, у Фінчлі.

— Тоді переміщення телефона на пустище Гемпстед-Гіт теж потребує пояснення, — сказала Робін. — Адже якби він зарізав Еді та Джоша, то хіба не хотів би вшитися з місця злочину якомога скоріше, замість робити гак до Першого ставка?

Але ж яка цікава історія, — провадила вона, — адже на початку поліція вважала, що телефон до ставка принесли з метою викинути, а Ормонд врешті-решт і справді кинув телефон у ставок — але в інший.

— І справді цікаво, — погодився Страйк. — Чому він вирішив позбутися телефона саме у такий спосіб? Може, він просто знайшов його біля ставка і тому з’явилася така підсвідома думка.

— Гадаєш, він за маячком відстежив телефон до пустища і знайшов його в траві?

— Як варіант. Інший варіант — що Ормонд зіштовхнувся з людиною, яка його забрала.

— Але чому він не розповів про це поліції?

— Запанікував? — припустив Страйк. — Не хотів визнавати, що під час убивства був неподалік від цвинтаря, не хотів визнавати, що стежив за Еді?

Він підніс електронну цигарку до губ і, скривившись, затягнувся.

— Але якщо Ормонд зіткнувся з убивцею, — провадив Страйк, випускаючи пару, — то яким чином зміг дістати від нього — чи від неї — телефон? Була бійка?

— Може, убивця зробив вигляд, що сам знайшов телефон, підібрав десь — а Ормонд сказав, що телефон належить йому, і убивця його віддав?

— Це більше схоже на правду» ніж версія про бійку, — кивнув Страйк. — Якщо припустити, що убивця — наш лисий здоровань із цвинтаря, то цілком можливо, що на той час він уже зняв маску та костюм, тож Ормонд прийняв його за звичайного перехожого...

Втім, — додав Страйк» — якщо Ормонд бачив убивцю досі у масці, це пояснює багато чого з того, що він про нього сказав. Не пам’ятаю, чи казав тобі про це, але коли Ормонд заявляв» що Аномія ховається за клавіатурою, він зробив такий жест, ніби показував маску Що, коли він бачив людину у масці і вважає її Аномією? Якщо так, виходить» що Аномія бачив Ормонда неподалік від місця убивства» бачив телефон Еді у нього в руках, і це логічним чином підводить нас до репліки «Аномія радо кине тінь на іншого» щоб врятувати власну шкуру». Також це пояснює фразу «Я не маю жодних підстав вважати, що це він». Фрейд би чимало тут накопав... Якщо моя гіпотеза вірна, Ормонд має всі причини вважати убивцею Аномію, бо бачив його на власні очі, а отже, захищався від звинувачення, якого я навіть не висував: що він був свідком і приховав те, що знає.

— Тоді все стає на свої місця, — погодилася Робін. — Отже, Ормонд отримав телефон Еді...

— ...але не шукав її. Просто сів у машину і поїхав додому. Почав чекати. Еді не повернулася. Ормонд подзвонив у поліцію і досить швидко зрозумів, що Еді убили. Ормонд поспішно вирішує збрехати про свої переміщення, злякавшись, що через маячок і через той факт, що її мобільний у нього, вбивство повісять на нього.

Робін знову зазирнула у гру і знову не побачила Аномії, а тоді показала на Страйкову електронку.

— І як воно?

— Не так добре, як справжня цигарка, — опустив очі на електронку Страйк. — Але, мабуть, звикнути можна. Аби я тобі квартиру не просмердів.

— Ще вина?

— Дякую, — простягнув свій келих Страйк. — Що ж, Нільс де Йонґ теж той ще персонаж.

— Він дуже дивний, — відповіла Робін. — Як я тобі вже казала, він такий собі, гм, гіпі з фашистськими нахилами. Цей «аристократичний світогляд», ці розмови про расу — такого я зовсім не чекала. І я ж казала, що він вважає смерть Еді «справдженням прагнень», так?

— Це і справді було справдження прагнень — для убивці, — погодився Страйк. — То що ти робила цілу ніч? Ти казала, що працювала.

— Так, — відповіла Робін. — Після опівночі я ще була на Джанкшн-Роуд, а тоді до ранку сиділа у соцмережах. Якщо коротко, таємничий бойфренд Зої — це Тім Ашкрофт. Я вчора бачила, як він виходив із її квартири.

— Ашкрофт? — щиро здивувався Страйк. — Я б ніколи в житті не пов’язав цих двох.

— Зої має — або мала — те, що дуже подобається Ашкрофту, — без усмішки відповіла Робін. Тоді потягнулася по роздруківки, які зробила до приходу Страйка, і передала йому. — Ось цим я займалася більшу частину ночі. Ти подивися, а я піду займуся підливкою.

Робін пішла до кухні. На сторінках, які вона передала Страйку, було кілька тредів із твіттера — деякі з них кількарічної давнини. Страйк почав читати.

-------------------------------

Тiмотi Дж Аwкрофт @TheWormTurning

З новим роком, Чорнильнi Серця! З любов’ю, Хробачок

11.10 дп 1 сiчн. 2011

-------------------------------

Зозо @inkyhear128

У вiдnовiдь @TheWormTurning

Дякую тiмотi ! З новим роком , я обожнюю Хробачка !!!!

<3<3<3

-------------------------------

Тiмотi Дж Ашкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @inkyheart28

Дякую, але чи не надто дорослий для тебе цей мультфiльм?!

-------------------------------

Зозо @inkyheart28

У вiдповiдь @TheWormTurning

:D менi майже 14!!!!!!

-------------------------------

Тlмоті Дж Аwкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @inkyheart28

Ох, я вже був злякався, що ми навчимо тебе поганого!

-------------------------------

Зозо @inkyheart28

У вiдповiдь @TheWormTurning

:D та мене вже не треба вчити :D

-------------------------------

Тlмоті Дж Аwкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @inkyheart28

З цього місця детальніше...

-------------------------------

Зозо @inkyheart28

У вiдповiдь @TheWormTurning

:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D

-------------------------------

Тlмоті Дж Аwкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @inkyheart28

Так, я тебе зафоловив, якщо соромишся писати тут, пиши в приват!

-------------------------------

Тlмоті Дж Аwкрофт @TheWormTurning

Сьогоднi день народження у Хробачка! (насправдi в мене) #ЧорнильноЧорнеСерце

9.14 дп 1 лист. 2011

-------------------------------

Micic Серцик @carlywhistler_*

У вiдповiдь @TheWormTurning

З днем народження, я обожнюю Хробачка, вiн такий милий!

-------------------------------

Тiмотi Дж Аwкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @carlywhistler_*

Ти й сама нiвроку, але чому ти пишеш у твiттерi в такий час? Ти хiба не маеш бутив школi?

-------------------------------

Micic Серцик @carlywhistler_*

У вiдnовiдь @TheWormTurning

Я вдома, хворiю

-------------------------------

Тiмотi Дж Аwкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @carlywhistler_*

Зафоловлю тебе, бо ти дуже люб’язно привітала мене з днем народження

-------------------------------

Лаура Г @lnkHeart<З

За Хробачка я б билася на смерть

<3 #ЧорнильноЧорнеСерце

7.13 пп 30 лист. 2011

-------------------------------

Тiмотi Дж Аwкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @lnkHeart<З

А Хробачок би на смерть бився за тебе!

Скiльки тобi рокiв?

-------------------------------

Лаура Г @lnkHeart<З

У вiдповiдь @TheWormTurning

О боже ти побачив мiй твiт!!!!! 13

-------------------------------

Тlмоті Дж Аwкрофт @TheWormTurning

Щойно закінчили нову серію, Хробак дуже розкриється як персонаж!

9.32 дп 23 груд. 2011

-------------------------------

Орла Моран @BlackHeartOrla

У вiдповiдь @TheWormTurning

розповідай!!!!!!!!!!!!

-------------------------------

Тiмотi Дж Аwкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @BlackHeartOrla

Ого, яка командирка! Скільки тобі років?

-------------------------------

Орла Моран @BlackHeartOrla

У вiдповiдь @TheWormTurning

:D:D:D 14 а що?

-------------------------------

Тiмотi Дж Аwкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @BlackHeartOrla

Зафолов мене, розповім про серію в приваті!

-------------------------------

Орла Моран @BlackHeartOrla

У вiдповiдь @TheWormTurning

вау :D

-------------------------------

Тiмотi Дж Аwкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @lnkHeart<З

І-і Хробачок тепер твій фоловер!

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

Так, монохромна естетика – це круто, але коли чорне = погане, а біле найбажаніше, про що це каже нам?

Мої думки щодо проблематичної палітри Серцика та Паперовобілої.

www.PenOfJustice/ThePoliticsOfColou....

9.38 дп 9 лют. 2013

-------------------------------

Зозо @inkyheart28

У вiдповiдь @penjustwrites

Це дуже цікаво , я про таке навіть не думала

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

У вiдповiдь @inkyheart28

Дякую, красуне

-------------------------------

Страйк із кам’яним обличчям взяв наступний аркуш.

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

Улюбленець фанатів чи антисемітський стереотип?

Мої думки про пролемного персонажа — Дрека

www.PenOfJustice/ThePoliticsOfColou....

11.02 дп 28 лют. 2012

-------------------------------

Нетфлікс СК та Ірландія @N£tflix

Раді повідомити, що прем’єра неумовірного успіху #ЧорнильноЧорнеСерце з «Ютуба» відбудеться на «Нетфліксі» у червні 2013 року, а новий вміст і друга серія вже розробляються. Повну статтю читайте тут: www.NetflixUK/TheInkBlackHeart....

9.12 пп 5 лют. 2013

-------------------------------

Пеннi Павич @rachwellled

У вiдповiдь @penjustwrites

Але Едi Ледвелл каже, що натхненням для Дрека була маска чумного лiкаря

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

У вiдповiдь @rachwellled

Справа не лише у носi! Скiльки тобi рокiв?

-------------------------------

Пеннi Павич @rachwellled

У вiдповiдь @penjustwrites

14, а що?

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

У вiдповiдь @rachwellled

Ого, а виглядаєш старшою. Якщо прочитаєш всю статтю, то зрозумiєш, що Дрек всiма манiпулює i живе у найбiльшому мавзолеї тобто вiн найбагатший на цвинтарi

-------------------------------

Пеннi Павич @rachwellled

У вiдповiдь @penjustwrites

Але вiн не живе у найбiльшому мавзолеї, найбiльший у лорда та ледi ВГ.

-------------------------------

Пеннi Павич @rachwellled

У вiдповiдь @penjustwrites

І нiким вiн не манiпулює, вiн просто хоче, щоб його розважали, бо нудиться

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

У вiдповiдь @rachwellled

Так, ну, я завжди за iнтелектуальну дискусiю! Зафоловив!

-------------------------------

Micic Серцик @carlywhistler_*

Я їду у Лондон. Що подивитися?

7.45 пп 14 бер. 2012

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

У вiдповiдь @carlywhistler_*

мене

-------------------------------

Естер Коен @happt£_bunn£

У вiдповiдь @N£tflix

Чудова новина, дуже рада за цих талановитих митцiв!

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

У вiдповiдь @N£tflix

Дуже сподiваюся, що @N£tflix прислухається до побоювань фанатiв щодо проблематичних тем, перш нiж ЧЧС побачить ширша аудиторiя

-------------------------------

Кейтлiн Адамс @CaitAdumsss

У вiдповiдь @N£tflix

Щоб виправити все,

#ЗвiльнiтьЖервелл

-------------------------------

Пеннi Павич @rachwellled

У вiдповiдь @CaitAdumsss

я проти, щоб її звільняли, всi класнi iдeї придумала вона

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

У вiдповiдь @rachwellled @N£tflix @CaitAdumsss

Цiлком погоджуюся щодо її таланту, просто вважаю, що деякi змiни пiдуть мультфiльму на користь

-------------------------------

Пеннi Павич @rachwellled

У вiдповiдь @penjustwrites @CaitAdumsss @N£tflix

але на вiдмiну вiд тебе я не хочу, щоб прибрали Дрека, зробили Серцика рожевим чи перетворили Паперовобiлу замiсть примари на щось iнше

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

У вiдповiдь @rachwellled @N£tflix @CaitAdumsss

ого, та ти моя постiйна читачка! Скiльки тобi рокiв?

-------------------------------

Пеннi Павич @rachwellled

У вiдповiдь @penjustwrites @CaitAdumsss @N£tflix

ти у мене вже питав. Чого ти завжди питаеш у дiвчат їхнiй вiк?

-------------------------------

Micic Серцик @carlywhistler_*

У вiдповiдь @penjustwrites

:D <3

-------------------------------

Micic Серцик @carlywhistler_*

Все, тато не пустив мене у Лондон (>_<) (T_T) (;_;)

8.02 пп 20 бер. 2012 .

-------------------------------

Зозо @inkyheart28

В МЕНЕ ДЕНЬНАРОДЖЕНЯ ! Я В ЛОНДОНI !!!!!!

\(^_^)/ (^L^) \(^o\)(/o^)/ (^L^) \(^_^)/

10.02 дп 28 бер. 2012

-------------------------------

Тiмотi Дж Аwкрофт @TheWorm Turning

Не стану брехати, звiльнення з #ЧорнильноЧорнеСерце пiдкосило мене, але попереду новi проекти!

"Ми вже померли. Далi може бути тiльки краще."

11.14 дп 25 бер. 2013

-------------------------------

Рубi Нубi @rubynooby*_*

У вiдnовiдь @TheWormTurning

Я така засмучена, я тебе так любила в ролi Хробака

-------------------------------

Тiмотi Дж Аwкрофт @TheWorm Turning

У вiдповiдь @rubynooby*_*

Твос гарненьке личко щойно эробило мiй день кращим <3

-------------------------------

ДрекБвах14 @DrekВwah14

У вiдповiдь @rachwellled @penjustwrites @CaitAdumsss @N£tflix

Бо вiн педофiл

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

У вiдповiдь @DrekВwah14 @rachwellled @penjustwrites @CaitAdumsss @N£tflix

Чому фашисти завжди обзивають iнших педофiлами? В блок.

-------------------------------

ДрекБвах14 @DrekВwah14

У вiдповiдь @penjustwrites @rachwellled

Бо ти б**ь педофiл 😂

-------------------------------

Зозо @inkyheart28

Думаеш, що людинi не все одно , але коли померла твоя мама людина не вiдповiдає на повiдомлення , i ти думаеш , нащо ти така вiрна ?

9.05 дп 14 трав. 2012

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

У вiдповiдь @inkyheart28

Перевiр телефон, я тодi написав

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

Боже, я ненавиджу загортати подарунки.

9.32 пп 23 груд. 2014

-------------------------------

Дарсi Баретт @DarkViola90

У вiдповiдь @penjustwrites

Я теж, це повна срань.

-------------------------------

Учень Лепiна @LepinesD1sciple

У вiдповiдь @DarkViola90 @penjustwrites

Засранець робить срань

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

У вiдповiдь @LepinesD1sciple @DarkViola90

lди подрочи, iнцел

-------------------------------

Учень Лепiна @LepinesD1sciple

У вiдповiдь @penjustwrites @darkling_b

Вона для тебе стара, nедуля

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

У вiдповiдь @LepinesD1sciple @DarkViola90

В блок, придурок

-------------------------------

Еллен Рiчардсон @e_r_inkheart

У вiдповiдь @penjustwrites

Я так люблю, як ти нам все пояснюєш <3

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

У вiдповiдь @e_r_inkheart

Дякую! <3 Скiльки тобi рокiв?

-------------------------------

Еллен Рiчардсон @e_r_inkheart

У вiдповiдь @penjustwrites

13

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

У вiдповiдь @e_r_inkheart

Зафоловив, бо ти хороша!

-------------------------------

Еллен Рiчардсон @e_r_inkheart

У вiдповiдь @penjustwrites

Ой! Вау! <3

-------------------------------

Тiмотi Дж Аwкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @mollydeverill1

Яка слушна думка! Скiльки тобi рокiв?

-------------------------------

Тiмотi Дж Аwкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @annaff0rbes

Яке гарне фото! Скiльки тобi рокiв?

-------------------------------

Тiмотi Дж Аwкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @tash&&&rgh

Як дотепно! Скiльки тобi рокiв?

-------------------------------

Тiмотi Дж Аwкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @rubynooby*_*

Скiльки тобi рокiв?

-------------------------------

Рубi Нубi @rubynooby*_*

У вiдповiдь @TheWormTurning

12

-------------------------------

Тiмотi Дж Аwкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @rubynooby*_*

Яка негiдниця, тобi ж не можна в твiттер!

-------------------------------

Рубi Нубi @rubynooby*_*

У вiдповiдь @TheWormTurning

тобто 13!

-------------------------------

Тiмотi Дж Аwкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @rubynooby*_*

Хаха, зафоловив тебе

-------------------------------

Ендрю Вiстлер @andywhistler8

У вiдповiдь @TheWormTurning @rubynooby*_*

Ти знову за своє?

-------------------------------

Ендрю Вiстлер @andywhistler8

У вiдповiдь @TheWormTurning @rubynooby*_*

Ага, заблокував мене, падло. Не дивно.

-------------------------------

Тiмотi Дж Аwкрофт @TheWormTurning

У вiдповiдь @juiceeluce

Який у тебе гарний песик! Скiльки тобi рокiв?

-------------------------------

Перо правосуддя @penjustwrites

У вiдповiдь @carla_mappin5

Так, ця проблема існує! Скільки тобі років?

-------------------------------

Робін зайшла до вітальні саме тоді, коли Страйк закінчив читати. Його обличчя не віщувало нічого доброго.

— Ти все прочитав?

— Так.

— Гадаю, він створив «Перо правосуддя» як запасний акаунт. Ашкрофт хотів тримати зв’язок із фандомом «Чорнильно-чорного серця», навіть втративши Хробака. А до того міг зваблювати фанаток як Тім, а критично налаштованих дівчат — як Перо.

— А до Зої він підкотив коли їй було... скільки? Чотирнадцять?

— Тринадцять, — відповіла Робін. — Вона йому збрехала, прикинулася старшою, ніж насправді. Вона вперше приїхала до Лондона на свій чотирнадцятий день народження. Я подивилася, скільки їй тепер. Всього сімнадцять. Ти бачив батька, який його розкусив? Того, що «ти знову за своє»?

— Ти про того, який не пустив доньку до Лондона? Так. Розумний чолов’яга... а тепер Ашкрофт їздить по школах із виставами. Господи Ісусе. Робін взяла записник і розгорнула його на нотатках про підслухане на Джанкшн-Роуд.

— Вчора вночі Зої та Ашкрофт сварилися. Я пробралася у будинок і підслухала під дверима. Ашкрофт звинувачував Зої у шантажі; вона все заперечувала. Він казав, цитую: «чия це була ініціатива?» і «ти поставила мене у таке становище». Також казав, що це ризик у першу чергу для нього... що за ризик — не уточнював, але, вочевидь, йшлося про їхні стосунки. Ба більше, це Зої весь час просила його не йти, а він заявив, що має багато всього обміркувати. Звісно, — Робін згорнула записника, — Зої просто переросла його сексуальні уподобання. Ашкрофт, вочевидь, любить дівчат тринадцяти-чотирнадцяти років. Мені ще спало на думку, чи не тому вона морить себе голодом — щоб виглядати якомога молодшою?

— Дідько, я ненавиджу педофілів, — пробурчав Страйк, а сусід Робін згори увімкнув гучний peп.

— А хто їх любить? — відповіла на це Робін.

— Ну, інші педофіли. З мого досвіду виходить, що ця публіка бачить своїх здалеку. Що ж, це пояснює, чому твій друг Пез накинувся на Ашкрофта на похороні, так? Адже Ашкрофт там крутився біля малолітніх дівчат?

— Не впевнена, чи Рейчел Ледвелл малолітня, — відповіла Робін, — а от Флавія Апкотт ще дитина. А чому це ти кажеш, що Пез «мій друг»? — спитала вона, тому що тон, яким Страйк вимовив ці слова, Робін не сподобався. Страйк підняв брови і криво всміхнувся, а Робін, на своє роздратування, відчула, що червоніє.

— Я робила те, що мусила, бо треба було витягнути з нього інформацію, — холодно сказала вона і вийшла до кухні, формально — щоб помішати соус, а насправді — щоб втамувати рум’янець.

Страйк пошкодував про свій замах на лукавство, який насправді приховував бажання дізнатися, наскільки Робін сподобалося цілуватися з Пезом Пірсом (може, він її в ті моменти навіть мацав). Він подумав, що треба вибачитися, але не встиг розтулити рота, як задзвонив мобільний. Це була Меделін.

Дивлячись на екран, Страйк завагався. Меделін просила передзвонити, чого він так і не зробив. Нині він мав перебувати десь у «Травелоджі» і сильно підозрював, що як проігнорує дзвінок Меделін, вона почне надзвонювати що десять хвилин.

Він узяв слухавку.

— Привіт.

— Як ти? Заселився у готель?

— Так, щойно, — відповів Страйк, стараючись говорити тихо. — Не можу розмовляти, чекаю на новини від підлеглого.

— Я так за тебе переживала, — сказала Меделін. — Чорт, Корме. Це ж бомба! Дуже страшно.

З кухні повернулася досі червона Робін. Не помітивши, що Страйк говорить по телефону, вона почала:

— Слухай, мені дуже не сподобалося, що ти...

Вона замовкла, побачивши мобільний біля його вуха.

— Хто це? — спитала Меделін.

— Прибиральниця, — відповів Страйк.

— Та ні, — заперечила його коханка, а Робін дивилася на нього обвинувально. Страйку здалося, що обидві жінки чудово розуміють, що саме він робить; піддавшись недоречному пориванню самця, загнаного у глухий кут, він спробував прорватися:

— Та прибиральниця.

— Корме, — сказала Меделін, — я жне дурна. Робін знову вийшла з вітальні.

— Я не вважаю тебе дурною, — відповів Страйк, заплющивши очі, ніби дитина, яка кинула кермо велосипеда і ось-ось вріжеться у стіну.

— Тоді хто ця жінка, якій щось не сподобалося?

«Чорт, чорт, чорт». Треба було вийти з квартири і тоді приймати дзвінок, але він так втомився, і нога так боліла, що несила було підвестися. Розплющивши очі, він задивився на картину Рауля Дюфі на стіні.

Страйк віддав би все, щоб зараз сидіти десь у кімнаті з вікнами на Середземне море.

— Я зайшов випити з Робін, — відповів він. — Треба обговорити справи агенції. Вирішити, як бути далі без доступу до офісу.

Виникла довга пауза, а тоді Меделін промовила:

— Ти не в готелі, а у неї.

— Нічого подібного, — заявив Страйк.

— Тобто нормально піддавати Робін ризику, що терористи...

— Вони вже й так по неї прийшли, — не витримав Страйк. — Бомбу надіслали нам обом.

— Як це мило, — холодно зронила Меделін. — Ви ніби одружена пара, так? Що ж, залишу тебе випивати з нею.

І вона кинула слухавку.

У голові Страйка роїлися сердиті й тривожні думки: «Все, досить цього. Ідіотка. Мені цього сьогодні не треба. Та не могло воно скластися. Не треба передзвонювати. Треба з цим кінчати. Треба вибачитися».

Страйк не без зусилля підвівся і вийшов до кухні, де Робін мішала підливку.

— Вибач, — сказав Страйк. — Я повівся огидно.

— Так, — холодно відповіла Робін, — огидно. Ти б не говорив таким тоном із Барклеєм, якби йому довелося загравати до якоїсь жінки заради інформації.

— Якби Барклей вирішив облапати якусь жінку заради інформації, я б йому ще не таке сказав, ото вже повір, — відповів Страйк, а коли Робін розвернулася до нього, сердита і попри все розвеселена, він просто знизав плечима і сказав: — Ну а що? Отак ми розмовляємо.

— Гм-м, — відповіла на це Робін і відвернулася помішати підливку. — Власне, я думала, ти зрадієш, що я так багато дізналася від Пірса.

— Я і зрадів, — відповів Страйк. — Ти просто чудово впоралася. Курка дуже смачно пахне.

— Ще пів години має постояти, — відповіла Робін. Вона завагалася, а тоді спитала: — Кому ти сказав, що я прибиральниця?

— Меделін, — сказав Страйк. Сил брехати вже не було. — Вона запрошувала мене пожити в неї, але я сказав, що поїду до готелю. Так було простіше.

Ця інформація дуже зацікавила Робін, але вона далі мішала соус, сподіваючись почути більше, але не збираючись питати. Однак Страйк тему не продовжив, тож Робін зменшила вогонь під гусятницею і вони повернулися до вітальні.

Поки Робін зайшла у гру і віталася з гравцями, щоб Баффілапуся не стояла як стовп, Страйк розгорнув записник і переглянув свої нотатки щодо інтерв’ю, яке Робін взяла у Пеза.

— Ти справді класно попрацювала з Пірсом, — сказав він.

— Та досить, — закотила очі Робін, саме доливаючи їм обом вина, — дивись не перестарайся.

— Сподіваюся, ти помітила, що він за багатьма пунктами підходить під профіль Аномії? Багато знає про бітлів, не любить котів...

— Але це тільки здогад...

— ...сидить із хворим батьком, також знає, як непоміченим потрапити на цвинтар...

— Так, знаю, але...

— ...також скидається на те, що вони з Еді спільно щось розробляли, а тоді вона покинула його напризволяще заради Джоша і вже разом з ним зробила хіт. Привід для серйозної образи.

— Не обов’язково Еді кинула його напризволяще, — заперечила Робін. — Можливо, вона вирішила, що з Пезом нічого не вийде. Просто передумала. Також вони посварилися через Тіма. Підозрюю, після цього співпраця вже не складалася.

— Можливо, Пез сприймає це інакше. Але ти не думаєш, що він Аномія, так? — уточнив Страйк, пильно спостерігаючи за реакцією Робін.

— Ну... — завагалася вона, — умінь, щоб створити гру, у нього вистачає, але це ми і так знали. Не знаю... якось я не відчула такого.

Виявивши чудеса самоконтролю, Страйк утримався від очевидних у такій ситуації сороміцьких зауважень.

— Я хочу сказати, — провадила Робін, яка, на щастя, не помітила напруженого виразу обличчя Страйка, — що Аномія жорстокий, аж до садизму. Від Пеза такого враження немає. Він справді може бути безсоромним — я тобі розказувала про те, що він намалював у кімнаті Джоша та Еді — і він дуже агресивно повівся з фанаткою «Чорнильно-чорного серця», яка прийшла на наші заняття з малювання «насолодитися атмосферою»... щось таке вона сказала. Та дівчина і справді поводилася неприємно, — додала Робін, пригубивши вино, — але приводу аж для такої грубості не давала. Виглядало, що Ясмін Везергед теж його боїться. Я можу уявити, як він жартує про зайву вагу. Пез із таких. Та якщо не брати до уваги хворобу батька, з якою, мабуть, дуже непросто, у мене склалося враження, що Пез має цілком успішне життя. Він подобається жінкам. Він знайшов собі підхоже житло. І він має роботу, хоч і не таку стабільну, як сам хотів би. Гадаю, тут завада та ж сама, що й у випадку Ґуса Апкотта. Успіх у вибраних сферах вимагає від них щоденної багатогодинної праці, а про Аномію ми точно знаємо, що в цієї людини купа вільного часу.

— Слушно, — визнав Страйк. — Щодо людей з купою вільного часу: я сьогодні вранці дізнався дещо нове. Не встиг цього роздрукувати до вибуху, але суть така, що Кеа Нівен писала у твіттері погрози напередодні нападу, які потім видалила, але скрини потрапили на реддіт. Вона писала про «встромити ніж у серце».

— О! Це ті твіти, що Кард’ю її просив видалити?

— Саме так. Той «секс з його найкращим другом» не став кінцем спілкування, і коментар Кард’ю про «кращі варіанти» теж цікавий. Навіть шкода, що ми виключили Кард’ю, бо з точки зору особистості він дуже схожий на Аномію, і я звернув увагу, що Пірс теж висловлював таку думку. Проте Кеа відзначилася не тільки погрозами у твіттері, — провадив Страйк. Він потягнувся по телефон і відкрив «Tribulationem et Dolorum». — Глянь на це. Це було кілька років тому.

Робін взяла телефон і прочитала розмову Арки та Джона, яку Страйк знайшов цього ранку.

— А тепер подивися сторінку «Про засновника», — порадив Страйк. Робін так і зробила; уже здогадуючись, в чім річ, вона вголос зачитала:

— «Вибрані музичні твори Джона можна послухати на ресурсі www.IJU.MakesSounds...»

— IJU. Латинські ініціали Ініґо Джона Апкотта, — кивнув Страйк. — Так.

Робін уп’ялася в нього поглядом.

— Але тоді...

— Пам’ятаєш, як Ініґо ревно відстоював Кеа, коли ми заходили до них? Оті слова, що «Блей поводився з цією юною панянкою вкрай погано»? Я маю сильну підозру, що спілкування Ініґо з Кеа не обмежилося розмовою про хронічну втому на форумі.

— Тобто ти гадаєш...

— Що його «кохана дитина» — це Кеа. Так.

— Ого, — повагом вимовила Робін, опустивши очі на сайт «Tribulationem et Dolorum». — Що ж, збігом це просто не може бути. Кеа прийшла на цей сайт, чудово знаючи, хто його власник.

— Згоден. Вона шукала спосіб потай стежити за Джошем та Еді. Не маю жодного сумніву, що щойно вона переконала Ініґо у своєму захопленні його особистістю, настав момент, коли вони «виявили», що обоє пов’язані з Джошем та Еді. Певен, що Кеа була шокована такою дивовижною примхою долі. Ми недовго спілкувалися, але у мене склалося враження, що Ініґо — чоловік із великим самолюбством. Не думаю, що Кеа було важко переконати його, ніби вона підтримує контакт через захоплення його мудрістю й талантом, а не тому, що бажає тягнути з нього інформацію. І таким чином Кеа повертається до списку кандидатів на роль Аномії, як гадаєш? Ми гадали, що їй немає звідки дізнатися про перетворення Серцика на людину, та якщо наш здогад правильний, виходить, що вона з 2013 року має прямий вихід на Апкоттів.

— Як гадаєш, вони з Ініґо зустрічалися у реальному житті? — поцікавилася Робін.

— Про це слід спитати Апкотта. Номерами телефонів вони однозначно обмінялися, якщо вона справді та «кохана дитина», яку він втішав і обіцяв підтримати.

— Але ж вона б не... — почала і сама замовкла Робін.

— Хтозна? — озвався Страйк, правильно вгадавши, що вона хотіла сказати.

— Деякі люди готові зайти дуже далеко, коли їм щось треба.

Обоє негайно подумали про те, що й Робін впустила язик Пеза Пірса собі до рота.

— Завтра я маю стежити за Ашкрофтом, — нагадала Робін.

— Треба перебудувати графік, — відповів Страйк, беручи у руки телефон.

— В першу чергу ми маємо разом поговорити з Апкоттом.

Робін підозрювала, що Страйк хоче лишатися в її товаристві через страх перед «Розполовиненням», але й сама була не проти провести ранок у його компанії, тож просто сказала, підводячись:

— Курка вже майже готова. Ти дивися за грою, а я приготую парові овочі.

— Парові, — повторив Страйк таким тоном, ніби вперше чув про подібне.

— Ти щось маєш проти приготування на парі?

— Та ні, просто ніколи так не роблю. Я всю їжу смажу.

— А, — кивнула Робін. — Тоді, мабуть, час це міняти, якщо ти вже взявся рахувати калорії.

Вона вийшла у кухню, а Страйк лишився у вітальні писати Пат про зміни графіка та розсилати повідомлення Мідж, Деву, Барклею та Натлі. Розібравшись із цим, Страйк сховав телефон у кишеню, зазирнув у гру — Аномії так само не було — а тоді окинув поглядом вітальню.

Що б він сказав про власницю, якби не знав її? Ця жінка любить читати: у маленькій шафці, яку він сам допомагав збирати, було повно книжок, і поруч із романами Страйк зауважив праці з кримінології. Вочевидь, ця жінка має слабкість до фовізму, оскільки над обіднім столом висіла репродукція «Натюрморту з геранню» Матісса. Також Страйк сказав би, що власниця не заробляє стільки грошей і не має таких заможних родичів, як Шарлотта, квартира якої (де Страйк сам недовго жив) повнилася антикварними меблями, які подарували їй рідні. Блакитно-кремові штори, які обрала Робін, були недорогі, без важких бинд чи бахроми з намистинами, а замість абажура висів дешевий китайський ліхтар білого кольору. Також Страйк сказав би, що власниця квартири має звичку до порядку, бо не схоже було, щоб кімнату поспіхом прибирали до його візиту: ні слідів пилососу на ковроліні, ні запаху очисника у повітрі. Не без задоволення Страйк звернув увагу на рододендрон, який він подарував Робін, у синьому порцеляновому горщику. Рослина стояла на столику у кутку і виглядала доглянутою; вочевидь, Робін не мала звички занедбувати вазони. Затягнувшись електронкою, Страйк підвівся і пішов подивитися фотографії на коминковій полиці.

Він впізнав усміхнених батьків Робін; судячи з цифри на срібних кульках у них за спинами, фото було зроблене на двадцять п’ятій річниці їхнього шлюбу. Мати Робін, Лінда, нечасто так усміхалася у присутності Страйка; з іншого боку, вона чимдалі сильніше недолюблювала його з кожною новою небезпечною пригодою, у яку потрапляла через роботу на агенцію її донька. На другому фото була усміхнена дівчинка у рожевому купальнику за садовою поливальною машиною, вочевидь, небога Робін. На третьому фото була доросла Робін в товаристві своїх трьох братів; Страйк був знайомий з ними усіма. На четвертому фото — шоколадний лабрадор, на п’ятому — компанія за столом на тлі величної вершини Маттергорн у променях призахідного сонця. Озирнувшись, чи не йде Робін, Страйк взяв це фото і придивився до нього уважніше. В кінці столу на високому стільці сиділа інша дитина, тримаючи у пухлій ручці пластикову ложку. Робін усміхалася камері з місця посередині столу, і міцний чолов’яга з акуратною пісочною борідкою і неприємним, на смак Страйка, поглядом сидів поруч і так само усміхався, поклавши руку на спинку її стільця. Страйк тримав це фото у руках, коли повернулася Робін зі столовим приладдям.

— Маттегорн, — сказав Страйк, ставлячи фото на полицю.

— Так, — кивнула Робін. — Там було дуже гарно. Аномія не з’явився? — спитала вона, кивнувши на айпад. — Hi, — відповів Страйк. — Я тобі допоможу накрити.

Обоє були такі втомлені, що за вечерею ледь розмовляли; Робін весь час відволікалася на різні дії у грі. Аномія так і не з’явився, з модераторів були тільки Паперовобіла та Моргаус, яких, очевидно, не цікавило, що Баффілапуся стоїть як стовп.

— Якщо я хочу пройти тест на модератора, мені треба буде знайти час на мультфільм на наступному тижні, — сказала Робін, коли після вечері вони прибирали стіл.

— Я розумію, — кивнув Страйк. — Зробимо це пріоритетним завданням.

Помивши посуд, Страйк перевірив, чи не з’явилися у пресі новини про арешт Ормонда, але на жодному із сайтів, куди він зазирнув, відомостей про це не було. Скоро обоє лягли спати, кожен у своє ліжко; і якщо хтось і зважив на інтимність того факту, що Робін видала Страйку чисті рушники та постіль і що вони обоє користувалися однією ванною кімнатою, це було сховано під практичністю на межі з грубістю.

Лежачи в новісінькій піжамі (кукса була намащена кремом, протез стояв біля стіни), Страйк встиг подивуватися тому, який зручний цей диван в оселі Робін, а тоді провалився у глибокий сон.

Готуючись до сну за десять кроків від нього, Робін крізь звуки репу зі стелі чула, як Страйк хропить, і це її розвеселило і трохи заспокоїло. Переїхавши на Блекгорс-Роуд, вона насолоджувалася самотнім життям, незалежністю та спокоєм, але сьогодні — після вибуху в офісі — присутність Страйка втішала, хай навіть він уже заснув і дирчав мов трактор. Останнім, про кого Робін свідомо подумала, поринаючи в сон, був Раян Мерфі. Хоч побачення поки не сталося (а може, і не станеться), сама ця можливість вирівнювала дисбаланс між нею та Страйком. Вона більше не закохана дурепа, яка присягнулася зберігати целібат у надії, що одного дня Страйк раптом захоче того, чого ніколи не хотів. Скоро Робін опинилася у світі сновидінь, де мала вийти заміж за Мерфі; той у притворі церкви пояснював їй, ніби дитині, що він все б їй розповів про Аномію, треба було тільки спитати, і що Робін настільки не бачить очевидного, що сумнівно, чи вона взагалі годна виконувати роботу, яка мало не розлучила їх навіки.