Чорнильно-чорне серце. Книга 6 - читать бесплатно онлайн полную версию книги автора Роберт Ґалбрейт (ч. 62)

Вабить болото секретами, Поки не стрінеш змію...

Емілі Дікінсон

Ігрові чати за участі чотирьох модераторів «Гри Дрека»

<Відкрито новий приватний канал>

<20 травня 2015 17.38>

<Аномія запросив Моргаус>

Аномія: ми скучили за тобою, бвах

<Моргаус приєднався до каналу>

Моргаус: та що ти кажеш

Аномія: чесно

Аномія: Паперовобіла питає в людей, чи вони тебе не бачили, в режимі 24/7

Моргаус: я прийшов перевірити, чи зникли звідси ЛордДрек та Віліпечор, але бачу, що вони досі тут

Аномія: тут

Аномія: але до кінця Комікону їх не стане

Моргаус: бляха, та візьми і забань їх негайно

Аномія: у мене свій план

Моргаус: такий самий, як і твоє «розслідування»?

Аномія: клянуся, їх скоро не стане. Я над цим працюю

Моргаус: а в мене таке враження, що ти просто буцаєш банку вздовж вулиці

Моргаус: вони, бачте, «хороші модератори» і «зробили це просто для лулзів»

Аномія: це не так

Аномія: визнаю, ти був правий

Аномія: це довбані нацики

Моргаус: і як же сталося, що тебе спіткало таке прозріння?

Аномія: я змінив свою думку, і все

Моргаус: і дивовижним чином це збіглося з моїм проханням вибрати, вони чи я

Аномія: то й що, коли так? бляха, ти ж отримав те, чого хотів, ні?

Моргаус: ти, бляха, так нічого і не зрозумів?

Моргаус: таке враження, що тобі абсолютно чхати, нацисти вони чи ні

Аномія: а ти себе наче науковцем називаєш, га? То де в біса твої докази?

Аномія: дозволь вгадаю, ти там в іншому каналі розмовляєш з Паперовобілою

Моргаус: а коли й так, то що? Які в тебе претензії до мене і Паперовобілої?

Аномія: нема претензій, бвах

Моргаус: я підозрюю, що вона тобі просто подобається

Аномія: і звідки б це, бвах?

Моргаус: ти знаєш, хто вона. Відколи вона створила акаунт у грі.

Аномія: ти гадаєш, що в мене встає на електронні адреси?

Моргаус: може, у неї в адресі вказано реальне ім’я, і ти вирішив погуглити її

Аномія: ні, ти помиляєшся, мені насрати, хто вона

Аномія: якщо тобі від неї чогось треба, вперед

Моргаус: а як же правило 14?

Аномія: в сраку правила, ти співтворець, можеш робити що схочеш

Моргаус: та ні, не можу

Моргаус: у її випадку – ні

Аномія: чого це?

Аномія: вона ж по тобі сохне

Моргаус: ти чудово знаєш, в чому справа

Аномія: бвах?

Моргаус: що?

Аномія: якщо я викину нахрін ЛордДрека і Віліпечора, ти залишишся, правда ж?

Моргаус: та бляха-муха, ти взагалі мене не слухаєш. Мене непокоїть те, що тобі начхати на їхні можливі вчинки

Аномія: та я тобі вже казав, вони не могли убити Ледвелл

Моргаус: як ти можеш бути у цьому певний?

Аномія: бо це зробив я, алло

Моргаус: дідько, та що з тобою не так?

Моргаус: ти розумієш, що я вже ладен тобі повірити?

Моргаус: і у грі ти весь час про це торочиш

Моргаус: що буде, як хтось прийме це близько до серця і звернеться у поліцію?

Аномія: чорт, та я жартую.

Аномія: ми раніше так весело спілкувалися

Моргаус: так. раніше.

Моргаус: але я буквально днями казав Паперовобілій: я тебе просто перестав впізнавати. Серйозно.

Моргаус: Ледвелл загинула, Блей досі у шпиталі, а тобі ніби й за вухом не свербить

Моргаус: для тебе це жарт

Аномія: ну люблю я чорний гумор, що тепер?

Аномія: хочеш від мене почути, що це трагедія? Трагедія, ще й піхвець яка

Аномія: але я бачу, як всі ненавиділи Ледвелл, і не збираюся лицемірити

Моргаус: та просто вияви елементарну людську гідність

Аномія: я краще виявлю елементарний здоровий глузд і викину к чортовій мамі ЛордДрека і Віліпечора, а ти там дери свою Паперовобілу, хоч лусни, але гра нехай живе, добре?

Аномія: Моргаусе?

Моргаус: що?

Аномія: ти ж залишишся, якщо я це зроблю?

Моргаус: я подумаю

Аномія: бляха, ану не смій робити мені велику ласку

Аномія: ти ще тут?

Моргаус: скажи мені от що

Моргаус: яким ти бачиш фінал гри?

Аномія: ти про що?

Моргаус: вона не може тривати вічно

Аномія: чого це?

Моргаус: бо люди, бляха, виростають. Їм стає нудно.

Аномія: саме тому ми маємо постійно працювати над покращенням гри

Моргаус: це не може тривати вічно

Аномія: це триватиме стільки, скільки я захочу

Аномія: тепер ми головні, тепер ми пишемо правила

Моргаус: які ще правила?

Аномія: ми маємо владу. Ми можемо зробити ЧЧС таким, яким його хочемо бачити ми

Моргаус: ти хоч усвідомлюєш, що це звучить як манія величі

Аномія: воля до влади обертає цей світ

Моргаус: а хіба не любов?

Аномія: любов для слабаків

<Відкрито новий приватний канал>

<20 травня 2015 17.40>

<Паперовобіла запросив Моргаус>

Паперовобіла: о Боже, ти повернувся

Паперовобіла: Моржику, поговори зі мною, прошу

Паперовобіла: будь ласка

<Моргаус приєднався до каналу>

Моргаус: привіт

Паперовобіла: Моржику, я хочу попросити вибачення. Я не сплю, я тільки про це і думаю. Мені так страшенно прикро, я дарма таке сказала

Моргаус: все гаразд

Паперовобіла: це не так

Моргаус: я розсердився на Чортика, яка взяла і розпатякалася

Паперовобіла: чекай, що?

Паперовобіла: Чортик – дівчина?

Моргаус: так. Але любить прикидатися хлопцем в інтернеті

Моргаус: як твоя мама?

Паперовобіла: кепсько. почало випадати волосся

Моргаус: чорт

Паперовобіла: угу

Паперовобіла: але хай би та хімія подіяла

Моргаус: угу

Паперовобіла: я така рада, що можу знову поговорити з тобою

Паперовобіла: я так скучила

Моргаус: я теж скучив

Паперовобіла: то ми помирилися?

Моргаус: так, помирилися, цьом

Паперовобіла: о, а ти підеш на Комікон?

Паперовобіла: агов?

Моргаус: я не зможу піти на Комікон

Моргаус: але ти можеш піти зі своїм хлопцем

Паперовобіла: що?

Моргаус: зі своїм хлопцем

Моргаус: в порізаній футболці, мускулистий, білявий

Паперовобіла: то ти більше не прикидаєшся, ніби не знаєш, хто я?

Паперовобіла: цього ніколи не сталося б, якби ти погодився зустрітися чи прислав мені фото

Паперовобіла: а то я просто налигалася, а він опинився поруч

Паперовобіла: неприємно в такому зізнаватися, але це правда

Моргаус: ти в своєму інстаграмі наче не дуже сумуєш з цього приводу

Паперовобіла: бо я, мабуть, сподівалася, що ти це побачиш і приревнуєш

Паперовобіла: вся ця історія така одностороння. Я показую фото, а ти ні. Я хочу зустрітися, ти проти.

Паперовобіла: наші розмови значно кращі, ніж він

Паперовобіла: але звідки мені знати, що ти не маєш ще сотні дівчат у кишені?

Моргаус: це не так

Моргаус: слухай, я багато думав, поки був не у грі

Паперовобіла: Моржику, тільки не кажи, що йдеш

Паперовобіла: прошу тебе

Паперовобіла: але якщо ти йдеш, то мені нема чого втрачати, авжеж?

Моргаус: ?

Паперовобіла: я чудово знаю, хто ти, В****.

Паперовобіла: і не смій ображатися, ти точно так само пішов і знайшов мене

Паперовобіла: навіть фоловиш мене на твіттері з-під свого власного імені

Паперовобіла: і щоб ти знав, справжній ти мені тепер здаєшся взагалі неймовірним

Паперовобіла: сьогодні я сказала Баффілапусі, що кохаю тебе

Паперовобіла: не віриш мені – спитай у неї

Моргаус: ти серйозно?

Паперовобіла: про що саме ти питаєш?

Паперовобіла: Боже, та я за жодним хлопцем не ридала так, як за тобою. Сиджу вся у шмарклях

Моргаус: ти впевнена, що знаєш, хто я?

Паперовобіла: ти в центрі фото, в зеленій сорочці і окулярах, на візку, з неймовірною усмішкою і дуже гарними зубами

Моргаус: і ти сказала Баффілапусі, що закохана у мене?

Паперовобіла: я спитала, чи можна, на її думку, закохатися в людину, якої ти ніколи не бачив в реальному житті

Паперовобіла: бо я, здається, закохалася у тебе

Паперовобіла: можеш нічого не відповідати на це

Моргаус: лол

Моргаус: ну

Моргаус: я гадаю, що так

Паперовобіла: справді?

Моргаус: так

Паперовобіла: <3 <3 <3 <3 <3

Палеровобіла: гаразд, тоді пішли у твіттер, і я тобі скину свій номер телефону

Моргаус: ні, я не хочу говорити по телефону

Моргаус: точно не під час першої розмови

Паперовобіла: у тебе якісь проблеми з мовленням?

Моргаус: так

Палеровобіла: не може бути, щоб все було аж настільки погано

Палеровобіла: ти ж того тижня говорив по телефону з Аномією

Моргаус: то був крайній випадок

Моргаус: і він мене розуміє, бо ми багато спілкувалися по відеозв’язку, коли починали робити гру

Палеровобіла: то і ми можемо поговорити по відеозв’язку

Моргаус: слухай, для мене це непросто

Палеровобіла: розумію

Моргаус: ні, не розумієш, бо ти красуня

Моргаус: ти бачила тільки фото, і воно не відбиває всієї ситуації

Паперовобіла: тобто на ньому твій двійник?

Моргаус: лол

Моргаус: ні

Моргаус: там просто не видно, як я рухаюся і розмовляю

Паперовобіла: трясця, та мені начхати

Моргаус: це тільки на словах так легко

Паперовобіла: тобто ми не зможемо зустрітися чи поговорити у реалі?

Моргаус: ти підеш на Комікон двадцять четвертого?

Паперовобіла: піду, якщо ти підеш

Моргаус: я постараюся

Паперовобіла: <3 <3 <3 <3 <3

Паперовобіла: я тебе кохаю

Моргаус: я тебе теж кохаю

<Відкрито новий приватний канал>

<20 травня 2015 17.42>

<Чортик1 запросив Моргаус>

Чортик1: я хочу з тобою поговорити

<Моргаус приєднався до каналу>

Чортик1: я НЕ казав Паперовобілій, що ти маєш інвалідність, чесно

Чортик1: якщо вона від когось це дізналася, то від Аномії, а не від мене

Чортик1: розберися в ситуації, перш ніж відправляти мені такі листи, як той

Моргаус: неважливо

Чортик1: «неважливо»?

Моргаус: ти взагалі все пам’ятаєш, що кажеш людям?

Чортик1: та пішов ти

Чортик1: я шарю, на що ти натякаєш

Моргаус: я просто знаю, на що ти перетворюєшся після півпляшки горілки

Чортик1: жуй сраку

Чортик1: я їй точно ніколи не казав про твою інвалідність

Моргаус: ти це міг сказати непрямо, натяками

Чортик1: окей, тоді що саме я сказав?

Моргаус: що сказав? Черговий блискучий дотеп про інвалідний візок

Чортик1: та бляха, вже цілий рік минув, я сто разів перед тобою вибачився

Моргаус: ти зробив єдине, що я прямим текстом просив тебе не робити

Моргаус: чорт, а я просто допомогти тобі хотів

Чортик1: не треба цього менторського тону

Моргаус: це не менторський тон, я всього лиш вряди-годи розмовляю з тобою як з дорослою людиною

Чортик1: вряди-годи? Тобто?

Чортик1: слухай, ти мене дуже підтримав з тією моєю сранню, я ніколи не хотів тебе якось образити чи завдати болю

Чортик1: я знаю, що був неправий і засмутив тебе, я по-всякому пробував вибачитися, але коли людина не читає твоїх листів і тут теж не розмовляє, помиритися просто нереально

Чортик1: але я чесно ніколи й нікому не казав про твою інвалідність

Чортик1: нащо мені таке робити?

Моргаус: щоб зіпсувати мені стосунки з Паперовобілою?

Чортик1: оце тупо брехня як вона є

Чортик1: я зроду не бачив у тобі свого хлопця, якщо ти на це натякаєш

Чортик1: я просто хотів, щоб ти був моїм другом