Чорнильно-чорне серце. Книга 6

29

Став за здобич відьмі злій,

Серед дня — ти ворог мій,

Чуєш страх? Настане край

Цьому дню; та не чекай,

Що підеш за мною...

Джин Інґлов,

«Сиґізмундів сон»

О десятій вечора Страйк, який з’їв стір-фрай — як завше робив, коли не знав, що приготувати — лежав на ліжку в себе на горищі. Він не роздягався, але розстебнув ремінь і ґудзик на штанях, в зубах тримав щойно підкурену сигарету, а на столику поруч — потрійну порцію улюбленого односолодового віскі. На ліжку поряд лежали роздруковані нотатки Робін про «Перо правосуддя».

Кілька годин всі його думки були про вторгнення Шарлотти, але поступово рівновага поверталася: по-перше, завдяки тому, що він почав протидіяти планам Яґо Росса зруйнувати життя Страйка за компанію з життям майже колишньої дружини; по-друге, під впливом віскі; а по-третє — через те, що поверталася багаторічна і дуже помічна звичка до інтелектуальної дисципліни. Робота завжди рятувала його, і якщо опанувати власні емоції цілковито Страйк не міг, то впорядкувати проблему Аномії — цілком. Тож він взяв телефон і вже вкотре спробував зареєструватися у «Грі Дрека», але, як і раніше, Серцик зустрів його порухом плечей і порадив спробувати пізніше.

Відклавши мобільний, Страйк сьорбнув трохи віскі, а тоді почав читати укладені Робін нотатки про «Перо правосуддя».

Про блоґ «Перо правосуддя»

Анонімний блоґ «Перо правосуддя» створено у січні 2012 року. Його невідомий автор у твіттері називає себе @penjustwrites. Локація — прихована. Блоґ має на меті критику популярної культури, однак на один допис про інші серіали чи фільми у «Пері» припадає мінімум три дописи про «Чорнильно-чорне серце». Аномія твітив посилання на «Перо правосуддя» тільки один раз (див. додаток).

Було кілька випадків взаємодії між Аномією та «Пером правосуддя». Якщо за акаунтом Аномії та Пером стоїть одна людина, то вона дуже ретельно підтримує видимість двох окремих сутностей. У широкому сенсі Аномія ділиться всім, що може кинути тінь на Еді Ледвелл, а «Перо правосуддя» критикує гадані недоліки цього серіалу та інших із соціально-політичної точки зору.

Коли у травні 2014 року Еді спробувала вкоротити собі віку, у доведенні її до самогубства звинувачували і Аномію, і «Перо». Аномія заявив, що спроба самогубства Ледвелл — фальшивка. «Перо» мовчало півтора місяця, а тоді повернулося з постом під заголовком «Чому культура викриття є важливим інструментом для втілення суспільних змін», наприкінці якого дійшло такого висновку:

Мене звинуватили у «шеймінґу» та «булінґу» з метою прищепити людям моє бачення. Я не прошу за це пробачення. Якщо можливо змінити суспільство на краще, зробити його інклюзивним для всіх рас, для всіх ґендерів, для всіх людей з інвалідністю, цілком прийнятно почати із залякування святенників. Так звана культура скасування — це всього-на-всього притягнення людей до відповідальності за погляди, які вони свідомо демонструють у публічному дискурсі.

Чи зичу я смерті Еді Ледвелл? У жодному разі ні.

Чи робить Еді Ледвелл світ менш безпечним місцем із кожним бездумним стереотипом, який відтворює на екрані? Безумовно.

Тішуся, що вона почувається краще. Нехай тепер почне змінюватись на краще,

Моргаус (співавтор Лпомії та співтворець гри) відкидає це, однак у фандомі «Чорнильно-чорного серця» ходить чутка, що саме він стоїть за «Пером правосуддя». Вперше ця теорія з’явилися у січні 2013 року (див. твіти нижче).

Страйк перевернув аркуш і побачив роздруковані твіти.

-------------------------------

Пенні Павич @rachwellled

@theMorehou©e я знаю, що це ти пишеш

www.ThePenOf Justice/WhyThe...

-------------------------------

Моргаус @theMorehou©e

У відповідь @rachwellled

Ні

-------------------------------

Пенні Павич @rachwellled

У відповідь @theMorehou©e

Гейзенберґ

-------------------------------

Моргаус @theMorehou©e

У відповідь @rachwellled

Твої підозри щодо мене як «Пера правосуддя» такі само помилкові, як твої уявлення про принцип невизначеності

-------------------------------

Пенні Павич @rachwellled

У відповідь @theMorehou©e

лол

-------------------------------

Соро Рока @maggiespie25

У відповідь @suze_mcmillan @rachwellled @theMorehou©e

Що-о? Моргаус = «Перо правосуддя»?????

-------------------------------

Керол С @CJS_inkheart

У відповідь @maggiespie25 @suze_mcmillan @rachwellled @theMorehou©e

Там все правильно пишуть, Чорнильно-чорне серце — розплідник ейблізму

-------------------------------

Ден Спінкман @SpinkyDan

У відповідь @CJS_inkheart @maggiespie25 @suze_mcmillan @rachwellled @theMorehou©e

Це мультфільм про трупи. Було б дивно, якби там всі були при доброму здоров’ї

-------------------------------

Кеа Нівен ©realPaperwhite

У відповідь @SpinkyDan @CJS_inkheart @maggiespie25 @suze_mcmillan @rachwellled @theMorehou©e

більше ейблсплейнінґу, а то люди з інвалідністю типу мене не розуміють, чому мають терпіти цей кінчений «гумор» #спуні #ейблізм #ЧорнильноЧорнеСерце

-------------------------------

Учень Лепіна @Lep1nesDisciple

У відповідь @realPaperwhite @SpinkyDan @CJSJnkheart @maggiespie25 @suze_mcmillan @rachwellled @theMorehou©e

Якщо ти страшидло якого ніхто не хоче, це не інвалідність

-------------------------------

Страйку здалося, що він побачив якесь знайоме ім’я, але він осушив третину пляшки віскі і не міг зрозуміти, яке саме. Він взяв наступний аркуш, який Робін підписала так: Це стаття «Пера правосуддя», яку Аномія заретвітив.

Чому «Чорнильно-чорне серце» — розплідник ейблізму, і чому вас це має обходити

Обережно: у цій статті вжито терміни на позначення фізичної та психічної інвалідності, які вам можуть здатися образливими, принизливими та різкими. Я послуговуюся ними з просвітницьких міркувань, однак у тому випадку, якщо ви наразі відчуваєте біль чи вразливість або перебуваєте у небезпечних обставинах, раджу подбати про себе і відкласти читання. Питання, яких торкається ця стаття, є триґерними для багатьох людей з інвалідністю.

Страйк зупинися і почухав ногу на стику кукси й протеза — марна справа, бо свербіж продукували саме ті нервові закінчення, які відмовлялися визнавати відсутність стопи й гомілки.

Побутовий ейблізм всюди. Спробуйте згадати хоч один день зі свого життя, коли ви не чули таких слів, як «ідіот», «кретин», «дебіл», «тупий», «дурний», «ненормальний», «псих», «кривуля», «потвора», «безумний», «шизик», «каліка», «істеричка», «соціопат», «наркоман».

Люди з інвалідністю украй слабко представлені у популярній культурі як у кількісному вимірі, так і в якісному. У тих рідкісних випадках, коли людина з інвалідністю все ж з’являється в ігровому кіно, здебільшого її грає актор без інвалідності. Ба більше, зазвичай фізична та психічна інвалідність стає визначною рисою такого персонажа, причому розкривається поверхнево або стереотипно.

Зважаючи на те, що одна зі співавторів «Чорнильно-чорного серця» заявляє про проблеми з психічним здоров’ям, слід було б очікувати, що мультфільм буде представляти ці питання інакше. Та, на жаль, він виявився одним із найобразливіших шоу сучасності.

Майже всі персонажі мають ті чи інші «комічні інвалідності». Нам пропонують масу нагод посміятися з дивності недосконалих тіл — від «серцебиття», на яке страждає Серцик, до кісток, що ні з того ні з сього випадають з подружжя скелетів Вурді-Гробс. Не краща ситуація і з нездоровою психікою: шоу знущається над депресією та анорексією, на які страждає Паперовобіла, та маніакально-депресивними станами Дрека. Хробак та Сороцюга, представники робочого класу, взагалі «самі винні» у своїх недугах: Хробак забагато їсть, а Сороцюга краде речі, які ледь може підняти. Це, понад сумнів, укріплює стереотип про те, що (злочинна) біднота сама провокує ожиріння та хронічний біль.

Шоу постійно використовує проблематичну лексику. У кожному епізоді хтось когось називає «манячманним» чи «страхочварним», що означає психічну нестабільність та потворність. Нормалізована побутова жорстокість: Дрек буцає Серцика, ніби м’яч, користуючись відсутністю у нього ніг; Сороцюга бере на кпини Паперовобілу, бо та не може опанувати себе і знайти щастя у нещасливому житті; всі персонажі сміються над самообманом подружжя Вурді-Гробс, бо скелети вважають себе здоровими та привабливими, навіть втративши плоть із кісток.

Не буде перебільшенням сказати, що як у XVIII сторіччі здорові відвідувачі Бедламу [4] мали змогу знущатися та сміятися з пацієнтів, так і нам нині пропонують взяти на кпини нещасних в’язнів «Чорнильно-чорного серця».

Страйк потягнувся по віскі, трохи відпив, тоді перегорнув сторінку і почав читати далі, поставивши склянку собі на груди.

Зверху нового аркуша Робін написала: Аномія та Еді сваряться після того, як Аномія дав посилання на цю статтю про інвалідність. Зверни увагу на появу Кеа Нівен.

Не без зусилля Страйк нарешті пригадав, що Робін розповідала йому про дівчину, яка вирішила, що Еді Ледвелл створила «Чорнильно-чорне серце» із вкрадених у неї ідей.

-------------------------------

Аномія @AnomieGamemaster

Пристойний аналіз хворобливого потягу Жаді Жервелл до інвалідності та потворності:

www.penofjustice/WhyThelnkBlackHear....

-------------------------------

Аномія @AnomieGamemaster

У відповідь@©AnomieGamemaster

Цікавий факт: прийомний брат Жервелл має інвалідність. Судячи з усього, своєю ходою лорд Вурді-Гробс завдячує йому

-------------------------------

Еді Ледвелл @EdLedDraws

У відповідь @AnomieGamemaster

Це огидна брехня

-------------------------------

Аномія @AnomieGamemaster

У відповідь @EdLedDraws

А звідки тоді його хода?

-------------------------------

Еді Ледвелл @EdLedDraws

У відповідь @AnomieGamemaster

Лорда Вурді-Гробса малює Джош, а не я

-------------------------------

Аномія @AnomieGamemaster

У відповідь @EdLedDraws

Аякже, Джош. Не пробувала не брехати?

-------------------------------

Еді Ледвелл @EdLedDraws

У відповідь @AnomieGamemaster

Я кажу правду, а ти залиш моїх рідних та друзів у спокої

-------------------------------

Аномія @AnomieGamemaster

У відповідь @EdLedDraws

Сказала та, хто заявляла, що рідних і друзів у неї нема, бо вона з усіма розісралася

-------------------------------

Еді Ледвелл @EdLedDraws

У відповідь @AnomieGamemaster

Ти брехло

-------------------------------

Аномія @AnomieGamemaster

У відповідь @EdLedDraws

Так, правильно, обзивай фанів в інтернеті. Яка краса

-------------------------------

Кеа Нівен @realPaperwhite

У відповідь @AnomieGamemaster @EdLedDraws

Срала вона на фанів, їй треба тільки грошики і просувати свої бридкі погляди #ейблізм

-------------------------------

Кеа Нівен @realPaperwhite

У відповідь @realPaperwhite ©AnomieGamemaster @EdLedDraws

Її гидкий мультфільм виставляє інвалідів «іншими», смішними, дивними #спуні #ейблізм

-------------------------------

Ясмін Везергед @YazzyWeathers

У відповідь @realPaperwhite @AnomieGamemaster @EdLedDraws

І вона досі не мала розмови про адекватні сумніви фанів з жодними захисниками прав інвалідів #ейблізм

-------------------------------

Учень Лепіна @Lep1nesDisciple

У відповідь @YazzyWeathers @realPaperwhite @EdLedDraws @penjustwrites @AnomieGamemaster

Твоя інвалідність — це те, що ти китиха сухопутна?

-------------------------------

На цьому нотатки Робін про «Перо правосуддя» закінчувалися. Страйк відклав аркуші, допив віскі, загасив цигарку, а тоді знову взяв телефон і пішов на твіттерську сторінку Кеа Нівен.

Відзначивши, яка вона гарненька, він випадково натиснув посилання на її тумблер.

Страйк про цей сайт ніколи не чув і на мить навіть розгубився. Сторінка Кеа рясніла картинками і короткими дописами; дещо було «реблоґами» з чужих акаунтів, дещо вона написала чи намалювала сама. Згори була картинка з купою срібних ложок і легенда:

Художниця з інвалідністю — люблю моду, музику і птахів — наразі недуга поглинула все моє життя.

Хронічна втома — фіброміалгія — ПОТ — аллодинія — мені не вистачає ложок...

Страйк не знав, до чого тут ложки, і вирішив, що це якась химерна алюзія на книжку, якої він не читав. Він прочитав пост Кеа про вимушене повернення до матері, тоді почав гортати її малюнки, створені під явним впливом аніме. На сторінці було багато репостів про хронічні хвороби («найважче визнати, що перевага розуму над матерією лікує не все», «непросто відмовитися від своєї долі»), а ще — купа цитат на пастельному тлі.

Уразиш тіло — загоїться скоро, а рани серця щемлять все життя. — Мінеко Івасакі

Коли ти віддаєш комусь серце, а він його не хоче, повернути серце неможливо. Його втрачаєш навіки. — Сильвія Плат

Все ніби сон; ні молитов, Ні співів до пуття;

Ти, мов отруєне питво,

Забрав моє життя. — Елізабет Сіддал

Страйк гортав далі й далі, аж поки знайшов дещо, що написала сама Кеа.

Моя мама, яка розводить папуг, маючи алергію на пір’я, щось ниє про мій нерозумний життєвий вибір. Окей, Карен.

І далі:

Нормально не «працювати» і не «досягати». Провина, яку ти відчуваєш за свою нездатність це робити — прояв інтерналізованого капіталізму.

Нормально просити зручності. Твоя оцінка потреб власного тіла не повинна залежати від того, наскільки «хворим/ою» ти здаєшся іншим людям.

Нормально користуватися засобом для полегшення пересування, якщо тобі так зручніше, навіть якщо він не прописаний лікарем.

Страйк мимохіть глянув на шухляду, де тримав складаний ціпок, який купила для нього Робін, коли через проблеми з ампутованою ногою він ледве міг ходити. Страйк не любив ним користуватися, бо, по-перше, ціпок додавав ще одну впізнавану рису до його зовнішності — а Страйк і так ставав надто впізнаваним — а по-друге, люди починали метушитися та співчувати, чого він не терпів.

Він закрив тумблер Кеа, який знайшов відразливо плаксивим, і ще хвилину непорушно лежав на ліжку і дивився у стелю, а тоді підвівся і покульгав до вбиральні. Дзюрячи, він згадав, як Шарлотта теж колись подарувала йому ціпок: старовинний, з малаккської деревини, зі срібним руків’ям. Ціпок буцімто належав її прадідові, та хтозна — Шарлотта запросто могла купити його в антикварній крамниці. Хай там що, користі від того ціпка було небагато; для Страйка він виявився закоротким, а коли вони остаточно розійшлися, Шарлотта забрала подарунок собі.

Дивлячись на стіну ванної кімнати, поки спорожнювався сечовий міхур, Страйк вирішив, що зараз вигадає якийсь афоризм про принади, що ваблять тільки в мить скрути, і справжні потреби людини, чи про відмінність між дорогими речами й речами цінними, але утомлений мозок, розм’яклий від віскі, відмовлявся будувати дотепні фрази. Тож Страйк звернувся до більш практичних питань: зняв штучну ногу, намастив куксу кремом і завалився спати.