Чорнильно-чорне серце. Книга 6

35

В браму ту ввійшла самітня

В місто білого каміння...

Та ні руху, ані слова

Чути не було навколо,

Ніби в місті мертвих.

Крістіна Россетті,

«Мертве місто»

«Фляга» неподалік від пустища Гемпстед-Гіт була дуже старим пабом з трьома окремими залами і двома барами; власне, заклад ідеально підходив для двох людей, які бажають координувати свої дії, лишаючись поза полем зору одне одного.

— Чудово, тут є вайфай, — сказала Робін, кинувши погляд на телефон; вони зі Страйком саме стояли на барі; за п’ятнадцять хвилин мав приїхати Філіп Ормонд. — Я буду перевіряти з мобільного твіттер Аномії, а в гру зайду з айпада... Ходжу з ним, відколи попросила у Мідж дізнатися логін і пароль Бет, — пояснила вона Страйку, дістаючи айпад з маленького нейлонового наплічника, з яким зазвичай ходила на стеження. — Про всяк випадок.

— За тобою скаути плачуть, — сказав Страйк. — Що будеш?

— Томатний сік і чипси, будь ласка. Голодна — страшне, — відповіла Робін. — А тоді я сховаюся так, щоб Ормонд мене не бачив.

Отримавши сік та чипси, Робін пішла до сусідньої зали і там сіла за маленький столик у кутку біля коминка. В два прийоми споживши третину чипсів, вона поставила перед собою айпад, приготувала записник та ручку, перевірила твіттер Аномії — нової активності нуль — а тоді відкрила «Гру Дрека».

До маленької зали увійшла група американців середніх літ; одна з жінок вголос читала путівник.

— «...привид, — промовив голос із сильним півдснським акцентом; Робін не спромоглася б вимовити слово аж так протяжно, — служниці-іспанки, яка повісилася у підвалі через нерозділене кохання до власника пабу».

Група загомоніла, голосно коментуючи цікавий факт, посовала стільці, і всі четверо сіли за стіл поруч із Робін.

Робін, нервуючи, набрала в рядку логіну «Гри Дрека» ім’я користувача Баффілапуся, а тоді ввела пароль, звірившись із повідомленням Мідж.

«Хай вийде. Хай вийде. Будь ласочка, хай вийде».

— «Паб “Фляга”, — провадила американка з путівником, — також послужив місцем одного з перших в Англії розтинів, який було виконано на...» Ой-йой!..

Ніколи ще Робін не дивилася на обертання коліщатка завантаження з таким хвилюванням.

— «...на тілі, яке копачі викрали з Гайґейтського цвинтаря...» Екран айпада Робін почорнів. Примарами випливли білі літери.

Вітаємо у Грі Дрека

Літери збліднули. Перед Робін розкинувся прекрасно намальований Гайґейтський цвинтар, де серед вбраних у плющ кам’яних янголів звивалися пасма туману. Кольори були монохромні, як і в оригінальному мультфільмі. По екрану сновигали білі постаті. Деякі були схожі примару Паперовобілу, інші на скелетів, ще інші були серцями, як головний герой Серцик. Вочевидь, зовнішність у грі можна було обирати з обмеженого набору варіантів. Робін гадки не мала, як виглядає для інших гравців, над кожним з яких висів рядок з іменем користувача. Тимчасом на бічній панелі було видно імена тих, хто входить у гру чи виходить з неї.

<Чорносерц66 вийшов з гри>

<ПаперовобілаМОД увійшов у гру>

<ЧорнильноЧорнаСтейсі увійшов у гру>

Методом спроб та помилок Робін знайшла панель контролю і розібралася, як переміщуватися у грі. Вона повільно рушила оповитою імлою стежкою серед урн, обплетених буйною рослинністю. Зненацька над головою її персонажа промчав кажан, який перекинувся на вампіра і загородив їй шлях. Вампір — худий і хирлявий на вигляд — відхекався, притискаючи руку до грудей, а тоді «звернувся» до неї (слова діалогу з’являлися на рівні його грудей):

Можна мені присмоктатись до артерії?

Робін кинулася шукати, де набирають відповіді, і за кілька секунд змогла вивести на екран клавіатуру. Гадки не маючи, як відповісти на таке прохання правильно — і навіть не маючи певності, чи правильна відповідь існує — вона набрала таке:

Боюся, я проти

Вампір зітхнув.

У мене анемія.

Трохи розвеселившись, Робін відповіла:

Мені дуже шкода

Вампір відповів:

Одного дня і ти станеш немерцем. Ось тоді пошкодуєш!

Він знову обернувся кажаном і пурхнув геть.

Робін рушила далі. Деякі могили були інтерактивними — вони відкривалися, а всередині ховалися черепи та кістки. Одного разу Робін трапився величезний павук, який зібрався кинутися на неї, тож довелося швидко відводити персонажа. А тоді одна з паперовобілих примар зупинилася у неї на шляху і «заговорила»:

ЧорнильноЧорнаСтейсі: Привіт Баффілапуся давно тебе не було

Баффілапуся: Привіт ЧорнильноЧорнаСтейсі

ЧорнильноЧорнаСтейсі: Як ся маєш?

Баффілапуся: Норм, а ти?

ЧорнильноЧорнаСтейсі: Такий жах з Дж**** та Е**

Баффілапуся: так, кошмар

Робін стадо цікаво, навіщо ті зірочки. Гравцям не можна називати імена Джоша та Еді у грі? Самолюбство Аномії не дозволяє згадувати імена творців?

Вона не мала змоги обдумати ці питання, бо на екрані відкрилися одразу два діалогових вікна.

<Відкрито новий приватний канал>

<16 квітня 2015 17.57>

<Хробак28 МОД запросив Баффілапуся>

Хробак28: ого , ти повернулася!!!

>

>

>

<Відкрито новий приватний канал>

<16 квітня 2015 17.57>

<Віліпечор МОД запросив Баффілапуся>

Віліпечор: ти повернулася

Віліпечор: досі лесбуха?

>

>

«Курва».

Робін потягнулася по телефон і поспішно набрала Мідж.

Розкажи мені щось про Бет. Я у грі, і її тут знають

Американка із путівником поруч із Робін — її пластикові бузкові окуляри сиділи на кінчику носа — так само читала вголос.

— «У “Флязі” випивали Байрон, Кітс та Шеллі, а ще — славнозвісний розбійник Дік Турпін!»

Вирішивши, що не відповідати модераторам буде надто підозріло, Робін знову почала набирати текст.

Хробак28: мені вже здалося , що ти задовбалася слухати про мої проблеми !!

Баффілапуся: ні-ні, я дуже скучила!

>

>

Баффілапуся: чого ти, не треба такого казати

Баффілапуся: як ти?

Хробак28: ти но повіриш , але я в Л****** !

>

Баффілапуся: не може бути!

Хробак28: може

Хробак28: я сюди до свого хлопця

Баффілапуся: ого, це дуже круто!

Баффілапуся: авжеж. Це на все життя.

Віліпечор: лол

Віліпечор: то в тебе просто не було доброго прутня

Баффілапуся: а може, прутні — то просто не моє

>

>

Віліпечор: звідки ти знаєш, якщо дрюкалась тільки з куколдами

Баффілапуся: цікава теорія

>

>

>

>

Телефон Робін завібрував. Мідж відповіла:

Егоцентрична зрадлива коза. Любить котиків. Пише роман (З абзаци), художниця (робить гівноколажі), мліє від Рейчел Меддоу, уміє готувати тільки макарони з консервованим тунцем, колекціонує ялинкові прикраси та ображених колишніх

Усміхнувшись, Робін відповіла:

І розбиті дзеркала. Дяка!

Вона повернулася до свого айпада.

Баффілапуся: я знову тут

Хробак28: але все погано

Баффілапуся: що саме не так?

Хробак28: вгадай , скільки разів ми бачилися , відколи я тут

Баффілапуся: скільки?

Хробак28: один

Баффілапуся: от лайно

Хробак28: він дуже зайнятий

Хробак28: а що в тебе з твоєю подружкою ?

>

Баффілапуся: а що, Аномії сьогодні немає?

Віліпечор: так

Віліпечор: повернулася спитати, чи це він прибив Л******?

Віліпечор: ахахаха, ну ти хоч не прикидаєшся

>

>

>

Віліпечор: так, це зробив він

Робін хотіла зробити скриншот розмов, але гра цього не дозволяла. Тоді вона взяла ручку і записала два юзернейми — «Хробак28» та «Віліпечор» — вгорі сторінки, додала трохи заміток і повернулася до айпаду.

Баффілапуся: ми розійшлися

Хробак28: ну нарешті !!

Баффілапуся: так, воно назріло

Хробак28: було трохи лячно за тебе , вона такий тиран

Баффілапуся: ага. Кажи, що в тебе

Хробак28: працюю тіпу

Хробак28: чорт , шкода , що не можу сказати де

Баффілапуся: а скажи!

Хробак28: лол

Хробак28: ні , я боюся Аномїі

Хробак28: якщо я скажу , він запустить Наслідок номер 14

>

Баффілапуся: хоч натякни

Хробак28: ахаха , краще не треба

Хробак28: маю знайомство з Б*****!!!

>

>

Віліпечор: я бухий

Баффілапуся: а хто не бухий

>

Віліпечор: в що ти одягнена?

Баффілапуся: у повний комплект броні

>

>

Віліпечор: я тут так задовбався

Баффілапуся: то чого ти тут сидиш?

Віліпечор: збираю дані

Віліпечор: то ти страпониш їх чи шо

>

>

>

Робін знову взяла ручку і швидко надряпала під заголовком «Хробак28» «можливо, познайомилася з Блеєм» і «типу працює», а під іменем «Віліпечор» — «збирає дані», а на сусідній сторінці — питання «що таке Наслідок 14?» Після цього вона повернулася до чату.

Баффілапуся: та ти що!!!

Хробак28: чесно чесно

Хробак28: заходжу в кімнату , а там він

Хробак28: я думала знепритомнию

Баффілапуся: ви розмовляли?

Хробак28: ні мене так трусило !!!

Баффілапуся: ахаха

Віліпечор: часом сама зараз на ділдаку не сидиш?

Баффілапуся: у тебе таке тонке почуття гумору

Віліпечор: радій, що я тебе не забанив

>

Баффілапуся: за що?

Віліпечор: за те що ти збоченка дрочена

Американка тимчасом читала своїм супутникам меню, хоча кожен мав власне:

— Пиріг зі стейком і нирками... варена картопля...

Телефон Робін завібрував. Вона опустила очі; повідомлення від Страйка:

Ормонд тут.