Модна в кінці XIX ст. частина жіночого туалету у вигляді подушечки, яка підкладалася під сукню нижче талії для надання фігурі пишності. (Тут і далі прим. перекл.)
Британська та американська міра довжини. Одна миля дорівнює 1609,344 м.
Цупка вовняна, бавовняна або шовкова тканина у дрібний рубчик.
Англійська монета і грошова одиниця Великої Британії до переходу на десяткову грошову. Дорівнювала 12 пенсам або 1/20 фунта стерлінгів.
Фортепіанні п’єси Фелікса Мендельсона, зібрані у вісім зошитів по шість п’єс у кожній.
Пісня Франца Абта, німецького композитора і хорового диригента, автора понад трьох тисяч творів. Часто її помилково вважають народною.
Німецька народна дитяча пісенька.
Колишня англійська монета у два шилінги.
Англіканський кардинал, згодом прийняв католицтво.
Еф. 1:3. (Тут і далі переклад Біблії І. Огієнка.)
Сорт шкіри, одержуваний особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней.
Франсуа-Рене де Шатобріан — франкомовний бретонський письменник, політик і дипломат, один із засновників романтизму у франкомовній літературі. Був одним із найактивніших політиків Франції та міністром іноземних справ Франції у період реставрації Бурбонів.
Загальна назва країн, розташованих у східній частині Середземномор’я.
Британський орієнталіст, мандрівник та перекладач. Відомий завдяки перекладу «Тисячі й однієї ночі», який виконав згідно з вікторіанською мораллю.
Роман Вільяма Гаррісона Ейнсворта.
Комедійна п’єса Джеймса Баррі. Насправді вона була написана у 1902 році, вже після описаних тут подій. Можливо, йдеться про роман В. Г. Ейнсворта «Крічтон».
Самуїл — пророк і останній суддя Ізраїлю. Самуїла в дитинстві зобразив на своїй картині англійський портретист Джошуа Рейнольдс.
Найвищий титул священика в єпархії у католицькій, англіканській церквах, найчастіше член єпископської капітули. Почесні каноніки мають лише титул без будь-яких обов’язків і право носити відзнаки — пелерину і нарукавники.
Щомісячний журнал, де публікували цікаві історії та практичні поради щодо позашкільних занять. Виходив із 1879 до 1967 року.
Роман англіканського богослова Ф. В. Фаррара.
Приблизно 180 см.
Перо з широким тупим кінцем для однойменного письма.
Давнє християнське свято на честь третьої Особи Трійці. Цього дня заборонена будь-яка робота.
Мт. 21:21, 22.
Алюзія на Королівську школу у Кентербері.
Швидше за все, йдеться про Крістофера Марлоу — англійського поета і драматурга, родоначальника англійської ренесансної трагедії, та Волтера Патера — англійського есеїста й мистецтвознавця, головного ідеолога естетизму.
Урочистий день у духовних школах.
Термін, що використовується на позначення автономії Ірландії, встановлення якої домагався від британської влади ірландський національний рух 1870–1918 років.
Один із найвідоміших англійських генералів ХІХ століття.
Політичний діяч часів Римської республіки, лідер демократів-популярів. Мав видатні здібності красномовця.
Давньогрецьке портове місто у західній частині північного берега острова Кіпр. Місто згадується в записах на табличках царя Ассирії Асархаддона в 673/2 році до нашої ери як одне з десяти міст-держав античного Кіпру.
Мт. 7:7.
Зневажливо-глузливе прізвисько уродженця Лондона із середніх і нижчих верств населення. Також так називають один із найвідоміших типів лондонського просторіччя.
Художник доби Відродження в Італії. Малював вівтарні картини, церковні фрески, портрети. Відомий представник умбрійської школи живопису.
Скверику (нім.).
Студентського товариства (нім.).
Шинку (нім.).
Члени студентських товариств у Німеччині.
Міському саду (нім.).
Французько-прусська війна 1870–1871 рр.
«Вальпурґієва ніч» (нім.).
Битва біля Сен-Пріва-Ґравелотта — одна з найважливіших у французько-прусській війні.
Але, Адольфе (нім.).
П’єса на три дії норвезького драматурга Генріка Ібсена, прем’єра якої відбулася в Данському королівському театрі в Копенгагені 21 грудня 1879 року. Після постановки п’єса викликала багато дебатів, оскільки в ній гостро критикуються шлюбні норми ХІХ ст. У 2001 році твір Ібсена занесено до реєстру програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу».
Романтична опера Ріхарда Ваґнера на три дії з лібрето композитора. Перша постановка відбулася у Ваймарі 28 серпня 1850 року під диригуванням Ференца Ліста.
Третя опера Ваґнера з серії «Перстень Нібелунгів». Тривалість твору — близько чотирьох годин.
Гаетано Доніцетті — італійський композитор, автор сімдесяти п’яти опер.
У 1848 році під час революції король Луї-Філіп вимушено зрікся престолу.
Велика французька революція (1789–1799) — одна з найважливіших подій в історії Франції. Під час неї республіканський устрій змінив абсолютну монархію у Франції і спричинив радикальні зміни у французькому суспільстві.
Так, мосьє (фр.).
Гарного дня, мосьє (фр.).
Алкогольний напій із білого вина з фруктами.
«Варта на Рейні» — німецька патріотична пісня часів французько-прусської війни, знову стала популярною під час Першої світової.
П’єса французького драматурга Марселя Паньоля.
Роман Джорджа Мередіта, англійського письменника вікторіанської епохи.
Роман Гюстава Флобера.
Французький письменник, поет-символіст.
Видатний італійський поет доби Відродження, письменник і політик.
Англійський поет і культуролог, один із найавторитетніших літературознавців та есеїстів вікторіанської епохи. Був одним із очільників руху за оновлення англіканської церкви.
Триніті-коледж — один із 31 коледжів Кембриджського університету.
Англійський поет і драматург XVIII століття.
Персі Біші Шеллі — англійський поет епохи романтизму. Гаррієт Шеллі (Гров) — кузина та перша дружина Персі Шеллі.
Джордж Фредерік Воттс — англійський художник-символіст і скульптор вікторіанської доби.
Едвард Колі Берн-Джонс — англійський художник.
Сандро Боттічеллі — італійський живописець флорентійської школи.
Джон Генрі Ньюмен — англійський кардинал, центральна фігура релігійного життя Великої Британії вікторіанського періоду. «Apologia Pro Vita Sua» — його автобіографія.
Томас Бабінґтон Маколей — британський державний діяч, історик, поет і прозаїк вікторіанської епохи.
Епіграма на Геракліта — грецького філософа.
Англійський есеїст і культуролог, головний ідеолог естетизму.
Англійський письменник, теоретик мистецтва, літературний критик і поет.
Антон Григорович Рубінштейн — російський композитор і піаніст.
Католицька конгрегація, що виникла у 1558 році в Римі з ініціативи св. Філіпо Нері. Серед її учасників були духовні особи, які не складали чернечих обітниць.
Англійський кардинал. З 1833 року був англіканським священиком, а у 1851 році прийняв католицтво.
Герцог Веллінгтон — спадковий титул у Великій Британії. Першим носієм титулу був Артур Веллслі, перший герцог Веллінгтон (1769–1852), відомий військовий і політичний діяч ірландського походження.
Вільям Еварт Ґладстон — британський державний діяч і письменник.
Ральф Волдо Емерсон (1803–1882) — американський письменник, філософ.
Жозеф Ернест Ренан — французький експерт зі стародавніх мов і цивілізацій Близького Сходу, письменник і філософ.
Фрідріх Паульсен — німецький письменник, педагог і філософ-ідеаліст, послідовник неокантіанства.
Герман Зудерман — німецький белетрист і драматург.
Данте Габріель Росетті — англійський поет, художник, перекладач.
Гетера — освічена незаміжня жінка у Стародавній Греції, яка вела вільний незалежний спосіб життя.
Дядько Генріх (нім.).
Прошу, прошу (нім.).
Господь на Небесах (нім.).
Вокзалі (нім.).
Відомий німецький історик філософії, доктор філософії.
Німецький філософ.
«Трубач із Зекінґена» — поема Йозефа Віктора фон Шеффеля.
Англійський художник, письменник, теоретик мистецтва, засновник руху «Мистецтво і ремесло», соціаліст.
Бенжамен Луї Поль Ґоддар — французький скрипаль і композитор епохи романтизму.
Комеді Франсез, відомий також як Театр-Франсе, або Французький Театр — єдиний у Франції репертуарний театр, трупа якого фінансується урядом. Розміщений у центрі Парижа, в 1-му адміністративному окрузі міста, у палаці Пале-Рояль. Має статус національного.
Бенуа-Констан Коклен — французький актор.
Французький романіст і драматург.
Ґі де Мопассан — французький письменник, вважався натуралістом і декадентом.
У сімейному колі (фр.).
Наша міс англійка (фр.).
Розвинула (фр.).
Шостому поверсі (фр.).
Ці дами (фр.).
Я вільна, правда ж? (фр.).
Я знаю (фр.).
Близько дев’ятої години (фр.).
Це справжня доля (фр.).
Чарівний хлопчик (фр.).
Жуль Массне — французький композитор.
Французька композиторка ірландського походження.
«Життя богеми» — твір Анрі Мюрже, французького прозаїка і поета.
Останній монарх із королівським титулом на французькому престолі.
Потилиці (фр.).
Обійми мене (фр.).
Ах, я кохаю тебе. Кохаю тебе. Кохаю тебе (фр.).
Ох, мене не цікавить садівник. Я не зважаю на нього, і він мене не цікавить (фр.).
Героїні романів Мередіта.
«Дафніс і Хлоя» — пасторальний роман давньогрецького письменника Лонга.
Центральна вулиця Лондона, поєднує райони Вестмінстер і Сіті.
Вулиця в лондонському Сіті.
Вулиця Фобур-Сент-Оноре знаходиться у VIII окрузі Парижа, відома насамперед тим, що на ній розташовуються державні установи, антикварні магазини, художні галереї. Тут розташовані Єлисейський палац, резиденція президента Франції, міністерство внутрішніх справ і багато модних магазинів найвищого рівня.
Північного вокзалу (фр.).
Біфштекс із картоплею (фр.).
Звичайне вино (фр.) — недороге столове вино.
Джорджо Вазарі — італійський архітектор, художник, теоретик та історик мистецтва.
Антоніо да Корреджо — італійський художник періоду Високого Відродження.
Я теж художник! (італ.). За легендою, захоплений картиною Рафаеля, Корреджо вигукнув ці слова.
Скарбничої (фр.).
Бельфорський лев — монументальна кам’яна скульптура, символ французького міста Бельфор.
Новачка (фр.).
Поза (фр.).
«Маленька Республіка» (фр.).
«Video meliora, proboque, deteriora sequor» — цитата з «Метаморфоз» Овідія.
Клод Моне, Едуард Мане, П’єр-Огюст Ренуар, Каміль Піссарро, Едґар Деґа — французькі художники-імпресіоністи.
Бавовняна тканина з довгим ворсом.
Шарль Еміль Огюст Каролюс-Дюран — французький художник і викладач.
Адольф Вільям Бугеро — французький живописець, представник академізму.
П’єтро Перуджино — художник доби Відродження в Італії.
Чезаре Пінтуріккіо — італійський живописець, представник умбрійської школи кватроченто.
Картина (1863 р.) французького художника Едуара Мане з оголеною жіночою натурою.
Еміль Золя — французький романіст, критик та політичний активіст.
Помпезних художників (фр.).
Жан-Огюст-Домінік Енгр — французький художник, живописець, представник класицизму.
«Олімпія» справді деякий час виставлялася в Луврі.
Томас Карлайл — шотландський письменник, есеїст та історик.
Альфред Теннісон — англійський поет-романтик.
Чарльз Діккенс — англійський письменник, один із найпопулярніших романістів вікторіанської епохи, відомий політичний агітатор.
Вільям Мейкпіс Теккерей — англійський письменник-сатирик.
Англійський політик.
Річард Кобден — англійський політичний діяч, лідер фритредерів.
Хутірець Ліли (фр.).
«Веселий Монпарнас».
«Жовта книга» — англійський щоквартальний літературний журнал.
Оскар Фінґал О’Флагерті Вілс Вайлд — видатний ірландський англомовний поет, драматург, письменник, есеїст.
Стефан Малларме — французький поет, один із найвидатніших представників французького символізму.
Я вас побив (фр.).
Офіціанте! (фр.).
Пивний келих (фр.).
Ніхто, мосьє Кроншоу (фр.).
Барна стійка (фр.).
Він прекумедний (фр.).
Клео де Мерод — французька танцівниця, зірка часів Прекрасної епохи.
Дайте мені спокій! (фр.).
Джон Мільтон — англійський поет, прозаїк та політичний діяч, відомий насамперед епічною поемою «Втрачений рай».
Крістофер Марло — англійський поет, драматург, вважається родоначальником англійської ренесансної трагедії, батько білого вірша, традиційного для цього жанру.
Купка клоунів (фр.).
Альфред Сіслей — відомий французький художник-пейзажист, один із засновників імпресіонізму.
Жан Батист Каміль Коро — один із засновників французького реалістичного пейзажу XIX століття.
Дурниця (фр.).
Покидьок (фр.).
Негідник (фр.).
Це видно (фр.).
Я плачý за навчання (фр.).
Але, чорт забирай (фр.).
Покоївка (фр.).
Побачимося наступного тижня, панове (фр.).
Ґюстав Кайботт — французький колекціонер, представник імпресіонізму.
«Аранжування в сірому і чорному. Мати художника» — найбільш відома з робіт Джеймса Вістлера. Картина нині перебуває в музеї д’Орсе в Парижі.
«Вокзал Сен-Лазар» — картина Клода Моне.
Картина Хенрікуса Антоніуса ван Меєгерена, нідерландського живописця, портретиста, одного з найвідоміших фальсифікаторів XX століття, що прославився підробкою картин Вермеєра Делфтського та Пітера де Гоха.
Картина французького художника Жана Огюста Домініка Енґра.
Колишній королівський палац у Парижі.
Бульвар Сент-Мішель (народна назва Буль-Міш) — один із бульварів у центрі Парижа.
Обід із вином за 1.25 (фр.).
Жозе-Маріа де Ередіа — французький поет кубинського походження.
Філіпп де Вільє де л’Іль-Адам — французький дворянин, великий магістр Мальтійського ордену.
Оперний театр у Парижі, заснований 1715 р., у якому спочатку ставили спектаклі в жанрі комічної опери.
Александрійський вірш — римований 12-складник із цезурою посередині, із наголосами на 6-му і 12-му складах та чергуванням парних окситонних і парокситонних рим.
Відома бальна зала Парижа, збудована в середині ХІХ ст.
Франс Галс — один із найвидатніших голландських живописців так званого Золотого століття голландського мистецтва.
Дочка мого консьєржа (фр.).
«Прекрасна садівниця» (фр.).
«Ролла» — поема Альфреда де Мюссе, французького поета, драматурга і прозаїка, представника пізнього романтизму.
Я прийшов занадто пізно, в світ занадто старий (фр.).
Вільям Ернст Генлі — англійський поет, критик і видавець.
Алджернон Чарльз Свінберн — англійський поет.
Офіціантами з кафе (фр.).
Музей Клюні — музей історії й культури Середньовіччя, заснований у Парижі в 1832 році.
Омар Хайям — перський поет, математик, філософ, астроном, писав рубаї, відомий своїм оспівуванням вина й жінок.
Сніданок (фр.).
Портрет моєї матері (фр.).
Ян (Йоганнес) Вермеєр, Вермеєр Делфтський — нідерландський художник, майстер побутового живопису і жанрового портрета.
Карл Бедекер — німецький видавець, автор перших путівників.
Рагу з яловичини (фр.).
Грушове полум’я (фр.).
Сир брі (фр.).
Пляшки (корсик.).
Іродіада — дочка юдейського принца Арістобула та його дружини Береніки, також внучка Ірода Великого та його другої дружини Маріамни. Її дочка Саломія спонукала Ірода Антипу відрубати голову Іоанну Хрестителю.
Золотий екю (фр.).
Старий порядок (також Старий режим; Дореволюційна Франція; фр. Ancien Régime, Ансьєн Режим) — політичний і соціально-економічний режим, що існував у Франції приблизно з кінця XVI — початку XVII ст. до Великої французької революції.
Шоколадна фабрика, що належала родині Меньє.
«Професія місіс Воррен» — п’єса Бернарда Шоу, опублікована в 1893–1894 рр., головною дійовою особою в якій є власниця публічних будинків.
Приятелька (фр.).
У вашому віці (фр.).
Тупиках (фр.).
Художник доби іспанського Ренесансу.
Молочника (фр.).
Образотворче мистецтво (фр.).
Це життя, любий, це життя (фр.).
Очільника поліції (фр.).
Офісу (фр.).
Ідеться про так звану барбізонську школу живопису, яку представляла група французьких художників-пейзажистів, що працювали в селі Барбізон у лісі Фонтенбло в 1830–1860 роках.
Гуртком (фр.).
Йдеться про Поля Гогена — французького художника-імпресіоніста, чиї картини вважаються одними з найдорожчих у світі.
Перепрошую, мосье (фр.).
Непогано (фр.).
Нагірна проповідь — серія повчань Ісуса Христа, які записані в 5, 6 і 7 главах Євангелія від Матвія і містять основні елементи його морального вчення.
Томас Гоббс — англійський філософ.
Бенедикт Спіноза — голландський філософ, науковець, один із найвідоміших пантеїстів.
«Бронзова ера» — перша статуя в людський повний зріст, створена Огюстом Роденом у 1875–1876 рр.
Девід Юм — шотландський філософ-емпірист, історик та економіст, діяч епохи Просвітництва, в першу чергу відомий своїми працями у галузі епістемології.
Джордж Генрі Льюїс — англійський філософ, літературний і театральний критик, представник вікторіанської епохи, прибічник дарвінізму, позитивізму і релігійного скептицизму.
«Походження видів шляхом природного добору, або збереження обраних рас у боротьбі за життя» — праця англійського природознавця Чарльза Дарвіна, що є одним із найзнаменитіших творів в історії науки й основоположним у сфері еволюційного вчення.
Томас Кук — британський підприємець. Прославився тим, що винайшов організований туризм і в 1841 році відкрив перше в історії туристичне агентство.
Другорядний персонаж «Посмертних записок Піквікського клубу», роману Чарльза Діккенса.
Фредерік Лейтон, 1-й барон Лейтон — представник салонного мистецтва в Англії, президент Королівської академії мистецтв, маляр і скульптор.
Лоуренс Альма-Тадема — британський художник нідерландського походження, який писав картини переважно на історичні сюжети.
Олександра Данська (1844–1925) — данська принцеса, королева Великої Британії та Ірландії, а також імператриця Індії.
Так називають людину, що пише замість когось іншого, переважно відомого письменника. Подейкують, що послугами літературних негрів користувався О. Дюма-батько.
Прикраса з тканини або мережива, яку наколюють на жіночу зачіску.
Високий двохколісний екіпаж із місцем для собак під сидінням.
Наївність (фр.).
Насип, набережна (англ.). Набережна Вікторії — частина набережної Темзи, автомобільна дорога й пішохідна доріжка вздовж північного берега Темзи в Лондоні.
Тут: домогосподині (фр.).
Трав’яний суп (фр.).
З картоплею (фр.).
Омлет із вишнею (фр.).
Ярд — британська та американська міра довжини. 1 ярд = 91,44 см.
Вулиця в центрі Парижа.
Фолі-Бержер» — знамените вар’єте та кабаре в Парижі.
Павільйон — у XIX столітті м’юзик-хол у Лондоні. Зараз у споруді розташовується торговий центр і комплекс розваг.
Тут: господиня (фр.).
Французький художник епохи рококо.
Пляшечку (італ.).
Дзвіниця комплексу Флорентійського собору названа на честь італійського живописця Джотто ді Бондоне.
Вірш англійського поета Джона Кіттса.
Йдеться про англійського письменника Семюела Джонсона.
Джеймс Босвелл — шотландський письменник і мемуарист.
Семюел Піпс, рідше — Пепіс — англійський чиновник морського відомства, автор знаменитого щоденника про повсякденне життя лондонців періоду Стюартівської реставрації.
Ініго Джонс — англійський королівський архітектор, який працював і як театральний художник.
Титульний персонаж роману Фредеріка Маррієта.
Софокл — давньогрецький трагік, драматург, один із трьох найвизначніших трагічних поетів класичної Греції.
З ароматом апельсину (фр.).
Анрі-Фредерік Амієль (1821–1881) — швейцарський письменник, поет, мислитель-есеїст.
Сір Френсис Сеймур Гейден (1818–1910) — англійський художник, графік, лікар і меценат.
Чарльз Лем — англійський поет, публіцист і літературний критик епохи романтизму.
Ісфаган — місто в Персії (сучасному Ірані).
Елагабал — римський імператор з династії Северів.
Клод Ашіль Дебюссі — французький композитор, піаніст, диригент, музичний критик.
Палац Фонтенбло — резиденція королів Франції, віддалена від Парижа приблизно на 55 кілометрів.
Усно (лат.).
Оздоба з пучка пір’я або кінського волосу на головних уборах.
Сер Річард Френсіс Бертон (1821–1890) — британський дослідник, географ, перекладач, письменник, солдат, сходознавець, картограф, шпигун, мовознавець, поет, фехтувальник і дипломат. Відомий своїми подорожами і дослідженнями в Азії, Африці та Америці.
«Родина Ньюкомів» — роман Вільяма Теккерея.
Набережна Великих Августинців (фр.) — набережна в Парижі.
Паштетом із фуа-гра (фр.).
Постанову про розірвання шлюбу (лат.).
Вірш англійського поета Редьярда Кіплінга.
Людина, що за винагороду повідомляє важливі дані на перегонах.
Тут: фармакології (лат.).
Оноре Викторен Дом’є — французький художник-графік, живописець і скульптор.
Мікстуру зі сульфату та карбонату магнію.
Назва розділу твору християнського класика Джона Баньяна «Подорож пілігрима в Небесну країну». Українською мовою твір перекладено місією «Живе слово».
Персонаж комедії Ж.-Б. Мольєра «Удаваний хворий», домашній лікар головного героя Аргана.
Французький скульптор, один із засновників сучасної скульптурної школи.
Французький поет-символіст.
Французький композитор та органіст бельгійського походження.
Вільям Волшем — автор підручника «Теорія та практика хірургії».
Католицький святий, письменник і поет-містик. Реформатор ордену кармелітів.
Іспанський драматург і поет, священик.
Випалена глина, укрита поливою та малюнками.
Говернер Морріс — англійський державний діяч.
Англо-американський художник 2-ї половини ХІХ століття. Малював портрети, пейзажі, працював графіком, творив офорти і літографії.
Кафе у Лондоні, що славилося своїм морозивом та сорбетом.
Французький поет, прозаїк, літературний критик, лібретист і художник, значна постать у французькій літературі середини XIX століття.
Іспанський художник доби бароко, співзасновник севільської академії малярства. Малював релігійні картини, іноді портрети. Зробив декілька жанрових композицій на межі бодегону і побутового жанру, які вважають найкращими в творчому надбанні художника.
Католицька свята, відома іспанська монахиня-кармелітка, письменниця-містичка, реформатор кармелітського ордену, засновник орденської гілки «босоногих кармеліток». Проголошена Католицькою Церквою Вчителем Церкви.
Іспанський поет-містик, автор релігійних текстів, перекладач.
Темної ночі (ісп.).
Спокійна ніч (ісп.).
Верхня частина віконної рами або дверей, яка відчиняється.
Англійська письменниця, одна з авторів легенди про прокляття фараонів.
Фредерік Лейтон — англійський художник і скульптор, представник салонного мистецтва, президент Королівської академії мистецтв.
Незалежна бурська держава, пізніше завойована Великою Британією.
Британський генерал, головнокомандувач військ під час першого періоду Другої англо-бурської війни.
Столиця Південно-Африканської Республіки.
Щотижнева газета, у якій друкувалися різноманітні історії.
У медицині йодоформ застосовують як антисептик.
Британський фельдмаршал, один із найуспішніших військових діячів вікторіанської епохи.
Генерал збройних сил Південно-Африканської Республіки під час англо-бурських воєн.
Містечко в Південно-Африканській Республіці.
Місто в Південній Африці, столиця провінції Вільна держава. Місто є судовим центром країни — тут розташовані Верховний та Апеляційний суди ПАР.
За часів англійської Громадянської війни йомени стали соціальною базою парламентської армії. Століття, що послідувало за революцією, і подальший розвиток капіталістичних відносин, призвели до майже повного зникнення йоменів з історичної арени. Проте сам термін зберігся в назві іррегулярних військових частин добровольців.
Неприємність (фр.).
Оптичний прилад, за допомогою якого досліджується очне дно.
Цупка бавовняна тканина з фарбованої пряжі або з набивним малюнком; використовується для оббивання меблів та стін.
Британський письменник шотландського походження. Здобув світову славу завдяки роману «Острів скарбів», який є класичним зразком пригодницької літератури.
І ти (лат.) — алюзія на відому фразу Юлія Цезаря «І ти, Брут».
Ви розмовляєте французькою? (фр.).
«Maxim’s» — один із найвідоміших ресторанів Парижа.
Лакричні цукерки для свіжого дихання.
П’єса з фортепіанного циклу П. І. Чайковського «Пори року».
Романс на музику італійського композитора та придворного музиканта Франческо Паоло Тості.
Пісня на слова відомого у 1870-ті поета-пісняра Семюела Н. Мітчелла.
Готель у Лондоні.
Монета номіналом у десять шилінгів.
Головний музей Великої Британії в Лондоні, один з найбільших музеїв у світі.
Відомі своїм медом бджоли з гори Гімет в Аттиці.
Алюзія на цитату з Послання до коринтян 15:55 «Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?».
Жанна Пакен — французька художниця-модельєр, одна з перших видатних жінок-кутюр’є.
Популярна у салонах пісня вікторіанської епохи.
Декольте (фр.).
Місто і муніципалітет в Італії, у регіоні Лаціо.
Річка, що протікає в Севільї (Іспанія).
Рядок із сонета Джона Мільтона «Про свою сліпоту». Переклад Д. Павличка.
Екстравагантне (фр.).
Бут. 3:19.
Сорт міцного темного пива.
«Історія занепаду і падіння Римської імперії» — робота англійського історика Едварда Гіббона.
Візантійська імператриця, дружина імператора Юстиніана I.
Ірина Афінська — імператриця Візантії з 797 до 802 рік.
Тобіас Смоллетт — шотландський романіст, поет і перекладач.
Сукупність островів у Тихому океані.
Роберт Геррік — англійський поет.
Луцій Ліциній Лукулл — давньоримський аристократ, полководець і політичний діяч.
Французький філософ і кулінар. Автор трактату «Фізіологія смаку».
Афродіта наказала Еросові розпалити в Психеї хтивість до найогиднішого чоловіка. Проте Ерос сам запалав до неї чистим і шляхетним коханням. Ерос щоночі відвідував дівчину, але застеріг її, щоб вона не намагалася довідатись, хто він такий, і не намагалася побачити його при світлі. Детальніше в «Золотому віслюкові» Апулея.
Персонажі «Венеціанського купця» Шекспіра.
Цитата з вірша Дж. Кітса «Ода грецькій вазі». Переклад В. Марача.
Лк., 23:34.