Навколо Парнасу: Літературні бувальщини

ВАЖКИЙ ЖАНР

Двотомник пісень П'єра-Жана Беранже вийшов десятитисячним тиражем 25 жовтня 1821 року й одразу розійшовся. Власті не встигли конфіскувати збірник. Коли через чотири дні поліцейські стали обшукувати склади й книгарні, то знайшли тільки чотири примірники засудженої книжки.

За пісні, що розійшлися в народі, Палац правосуддя в Парижі у грудні 1821 року виніс пісняреві вирок — три місяці ув'язнення.

У в'язниці його відвідав поет і драматург В'єнне.

— Ви тут, напевне, встигли вже написати новий том? — запитав він Беранже.

— Веселі пісні пишуться не так швидко, як трагедії. Це дуже важкий жанр, — відповів той.

СПОКУСА

Цензору, який не давав дозволу друкувати пісні Беранже, поет сказав:

— Тоді я надрукую їх у Голландії під назвою: «Пісні, не пропущені моїм цензором».

Ось тут цензор не витримав:

— Розраховую на один примірник!

БЕРАНЖЕ І РУЖЕ ДЕ ЛІЛЬ

У червні 1826 року Руже де Ліль був ув'язнений за несплату боргів. Беранже посилає до нього знайомого з листом, запитуючи, який у того борг. І додає:

«Не червонійте через те, що Вас арештували за борги. Швидше вся нація мусить червоніти за ті прикрощі, що їх зазнає автор «Марсельєзи».

Беранже вдалося зібрати потрібну суму в 500 франків і визволити Руже де Ліля з в'язниці.

У ЧІМ БАГАТСТВО

Знаючи, як бідує Беранже, паризький банкір Лаффіт запропонував йому місце у своїй конторі. Але поет відмовився від спокусливої пропозиції, бо не хотів бути залежним від багатія.

А знайомим з цього приводу сказав:

— Багатство в тім, коли у тебе мало потреб і багато друзів.

НАДТО СТАРИЙ

— Король хоче бачити Вас у палаці, щоб подякувати за все, що ви зробили для нього і Франції, — урочисто повідомив пісняреві Беранже один аристократ.

— Скажіть королю, що я застарий, щоб заводити нові знайомства, — відповів поет.

РІЗНІ ПОГЛЯДИ

Якось у паризькій газеті поет-республіканець Беранже дав таку об'яву:

«Втік папуга. Уміє говорити «Хай живе король!» та «Геть республіку!». Тих, хто знайде, попереджаю, що не поділяю його політичних поглядів».

ВІДПОВІДЬ БАЛАКУНАМ

Французький поет Беранже брав участь у Липневій революції 1830 року і оспівав її, та незабаром побачив, що буржуазна монархія не полегшила становище простого люду.

Ліберальним балакунам, що зібралися в салоні банкіра Лаффіта, Беранже сказав:

— Не дякуйте мені за пісні, які я склав проти ваших ворогів, а дякуйте за ті, які я не склав проти вас.