Розповідають, що до Шекспіра прийшов юнак і запитав, що йому треба робити, щоб бути таким, як Шекспір.
Письменник відповів:
— Я хотів бути богом, а став тільки Шекспіром. Ким же будеш ти, якщо мрієш стати лише мною?
Один критик докоряв Шекспірові, що той запозичив майже всю сцену з п'єси сучасного йому автора.
Шекспір відповів:
— Це моя дочка, яку я забрав від нікчеми, щоб ввести її в пристойне товариство.
Відомого шекспіролога доктора Семюєля Джонсона запитали:
— Чи то правда, що Френсіс Бекон написав п'єси Шекспіра?
Учений відповів:
— Не знаю. Але якщо він цього не зробив — втратив велику нагоду...
Власник великого отелю в Стретфорді — на батьківщині Шекспіра — дав кожному номеру в готелі назву одного з творів драматурга. Якось портьє мав необережність помістити молоде подружжя, яке подорожувало після весілля, в кімнаті під назвою «Приборкання непокірної». Молода дуже розгнівалася і вчинила великий скандал. Тоді переляканий портьє переселив подружжя в номер під назвою «Багато галасу даремно». Проти цього жінка не заперечувала.