Навколо Парнасу: Літературні бувальщини

БУЛО СМІШНО, СТАЛО СТРАШНО

Якось у присутності М. В. Гоголя розповіли канцелярський анекдот про бідного чиновника, затятого мисливця, який завдяки неабиякій економії і невтомній праці зумів зібрати суму, якої вистачило на придбання гарної мисливської рушниці карбованців на 200 асигнаціями. Поклавши рушницю на ніс човна, він поплив через Фінську затоку полювати на качок. Перші хвилини був наче уві сні і опам'ятався тільки тоді, коли, глянувши на ніс човна, не побачив своєї обнови. Рушницю стягло густим очеретом, і знайти її було вже неможливо. Чиновник повернувся додому, ліг у постіль і вже не вставав: у нього була лихоманка.

Усі присутні посміялися над невдахою мисливцем, окрім Гоголя, який усе не вислухав і замислився.

Гоголь вирішив написати повість про бідного чиновника так, щоб усім, хто легковажно сміявся з цієї пригоди, стало страшно. А декому страшно і совісно.

Так народилася «Шинель»...

З ДИМУ...

Гоголь на запитання, звідкіля у нього таке багатство мови — блискучий стиль, відповів:

— З диму. Пишу і спалюю написане. І знову пишу.

НАСТАВНИК, АЛЕ НЕ З КАФЕДРИ

У 1834—1835 навчальному році у Петербурзькому університеті Гоголь читав історію стародавнього світу і середніх віків.

Він мав намір по-новому подати матеріал студентам, але, як сказали про нього друзі, був народжений для того, щоб стати наставником своїх сучасників, тільки не з кафедри.

Того ж року Гоголь подав у відставку.

З цього приводу він сказав:

— Невизнаний став я за кафедру — і невизнаний сходжу з неї!

«ЗАБОРОНИВ»... ГОГОЛЯ

Твори Гоголя за життя письменника викликали лють реакціонерів. Про це свідчить такий випадок.

Одного разу в сільському клубі піп читав твір Гоголя «Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем». Читання супроводжувалося показом малюнків на стіні. І ось, коли на екрані з'явилася свиня, що викрадає казенну бумагу з відомчої установи, пристав закричав:

— Збори закриваю! Не дозволю висміювати і ображати начальство!

Селяни розійшлися, а попа привели до волосного управління і склали протокол.

Громадськість запротестувала, і виникла справа на пристава, який заборонив публічне читання Гоголя. Розглядалась ця справа на засіданні Державної думи 17 травня 1914 року, але... все закінчилося порожньою балаканиною.