Навколо Парнасу: Літературні бувальщини

ЧИ МОЖНА ПРИМУСИТИ ПИСАТИ

Природознавець і мандрівник А. В. Фріч запросив Гашека до себе на віллу в Коширжі, бажаючи створити йому ідеальні умови для роботи.

Гашеку не писалося.

Фріч зачинив його, забезпечивши продуктами, і нарізав близько 500 «чверток» чистого паперу, щоб той писав.

Та, повернувшись додому, господар не знайшов свого в'язня. З білих несписаних аркушів Гашек зробив човники, розкидав їх по кімнаті, а сам щез.

ОБШУК

Якось у грудні 1911 року Гашек попередив свою дружину Ярмілу Гашекову, що через його участь в антимілітаристському русі у них може бути обшук. Дружина перелякалась, але він заспокоїв її:

— Не бійся. Домашній обшук — це розвага! Ось побачиш.

Рано-вранці поліцейські розбудили подружжя. Вони були здивовані, що господар дивиться на них з іронічною посмішкою. Гашек навіть радив їм, де шукати. Вони нишпорили в книжковій шафі, заглядали під килим, копирсалися в грубі і, зрештою, забрали дівочу кореспонденцію Ярміли. Її листування завдало поліції чимало клопоту: адже все це перекладалося німецькою мовою і пересилалося до Відня.

ІДІОТОЗАВРИ, ПРАБЛОХА І Т. П.

Дуже швидко Гашеку обридло писати природничо-наукові статті для «Світу тварин», і він почав розважатися тим, що спотворював назви птахів і тварин, а потім чекав, як на це реагуватимуть читачі. Написав про допотопних ящурів, так званих ідіотозаврів.

Незабаром він справді одержав багато листів, в яких підписувачі називали його невігласом. На такі листи Гашек давав глузливі дотепні відповіді, і ображені читачі зверталися до видавця.

Згодом Гашек написав величезну статтю про відкриття праблохи і висвітлив це питання настільки правдоподібно, що редактор якогось іноземного часопису поспішно, не роздумуючи, чи можливий такий факт, переклав її і опублікував. Матеріал передрукували інші журнали, додавши до нього іронічні коментарі.

«Світ тварин» потопав у докорах. Дехто навіть радив редакційному персоналові втопитися!

Аж тут видавець не витримав і вигнав Гашека.

ПЕРЕМОГА ЧЕСЬКОЇ КНИЖКИ

Я. Гашек писав «Пригоди бравого вояки Швейка» невеликими частинами, які виходили в міру того, як посувалася робота.

Навесні 1921 року він розклеював у бідних районах Праги жартівливі буфонадні афіші, в яких повідомлялося:

«Одночасно з чеським виданням переклад книжок на правах оригіналу виходить у Франції, Англії, Америці.

Перша чеська книжка, перекладена світовими мовами!

Краща гумористично-сатирична книжка світової літератури!

Перемога чеської книжки за кордоном!

Перший тираж 100 000 примірників!»

Афіші закликали читачів «викинути зі своїх бібліотек «Тарзана в джунглях», різні нікчемні переклади кримінальних романів» і «придбати новаторський зразок гумору і сатири».

Навряд чи в Чехословаччині знайшлася тоді хоч одна людина, яка, читаючи афіші, могла передбачити, що ця жартівлива реклама стане істиною. Мине небагато часу, і Бертольт Брехт напише: «Якби хто-небудь запропонував мені вибрати з художньої літератури нашого століття три твори, які, на мій погляд, складають фонд світової літератури, то одним із таких творів я назвав би «Пригоди бравого вояки Швейка» Я. Гашека».