Навколо Парнасу: Літературні бувальщини

СОБАКА БАЯ

Якось у степу молодий акин Джамбул зустрів слугу бая Кадирбая. У ба я здох собака, і він послав слугу розшукати співця-жирші, який прославив би пса, а відтак і багатого хазяїна. За це обіцяв винагороду: півсотні баранів і двох скакунів.

В юрті у Кадирбая Джамбул застав уже цілий гурт жирші, які навперейми славили бая. На звуки домбри зійшлися люди, і свято тривало вже не в юрті, а надворі.

Коли дійшла черга до Джамбула, він по-своєму почав хвалити собаку бая. Як не оспівати пса, «що аул весь беріг і майно стеріг», але ж усе те майно награбоване, у бідних його забрав Кадирбай.

Слуги Кадирбая хотіли схопити зухвалого домбриста, але люди розступилися, і Джамбул загубився, як піщинка серед високої ковили.

МІЛЬЙОНИ РОВЕСНИКІВ

Один зарубіжний письменник, звертаючись до Джамбула Джабаєва, сказав:

— Ви, пане Джамбул, щасливі з того, що у вас мало ровесників на землі!

— Ви помиляєтесь,— усміхнувся Джамбул,— моє щастя саме в тому, що я маю дуже багато ровесників. Сто сімдесят два мільйони радянських громадян — це ж усі мої ровесники. Початком свого справжнього життя ми вважаємо день Великої Жовтневої революції.