Навколо Парнасу: Літературні бувальщини

ГРАЄ РОЛЬ ПОЕТА

Один посередній актор почав писати вірші і навіть видав збірку. Народний дагестанський поет Абуталіб Гафуров з цього приводу сказав:

— Це він грає роль поета. Але грає, як і всі інші ролі, дуже погано.

ЧОМУ ПОСИВІВ

Зустрілись Гафуров і видавець, який зіпсував поетові чимало нервів. Поет каже:

— Глянь-но, ти встиг посивіти.

— Але ж і ти, Абуталібе, давно сивий.

— Я посивів через тебе, а чому посивів ти, незрозуміло.

ПРО МАЙСТЕРНІСТЬ

Йшла дискусія про майстерність. Абуталіб промовив:

— Про непомітне, маленьке, невідоме треба розповідати докладно і яскраво. Про яскраве, велике і відоме — двома словами.

НОВИЙ АБУТАЛІБ

По радіо передавали нові вірші Гафурова. Дружина не слухала, пораючись по господарству. Абуталіб запитав:

— Чому ти не слухаєш вірші? Це ж я.

— Наче я тебе перший день знаю.

— Але це новий я. Такого мене ще не було.

СТВОРИЛИ УМОВИ

Один письменник одержав звання, орден і кілька посад. Абуталіб сказав:

— Тепер тобі створено всі умови для того, щоб ти не міг більше писати.

НЕ ТАК ПОЧИНАЄ

Про одного молодого поета Гафуров сказав:

— Мабуть, з нього нічого не вийде. Свої перші вірші він привіз до редакції на машині.

ПРО КРИТИКІВ

Про критиків Абуталіб сказав:

— Загалом гарний народ, тільки жартів не розуміють.

ЯК СТАТИ КЛАСИКОМ

Молодий поет відпустив бороду. Абуталіб запитав:

— Слухай, навіщо тобі борода?

— Лев Толстой теж носив.

— От не знав, як просто стати Львом Толстим.