Навколо Парнасу: Літературні бувальщини

ГІМНАЗИСТ-РОМАНІСТ

У школі Михаїла Садовяну цікавили уроки історії. Хлопчик дуже любив читати, а бібліотек тоді не було, і діставати книжки доводилося важко. Одного разу він навіть повідрізував усі гудзики зі свого одягу і віддав їх за те, щоб прочитати цікаву книжку. А в тринадцять років Михаїл Садовяну вирішив сам написати великий пригодницький роман у чотирьох томах під назвою «Гайдук Флоря Корбяну» — про відчайдушного народного месника. Та він завершив лише перший том. Друзі-гімназисти з великим захопленням читали рукопис, поки його не відібрав учитель французької мови, який тоді й не підозрював, що цей учень стане письменником і гордістю рідного народу.

ПИСЬМЕННИК І КОРОЛЬ

Першої повоєнної осені Борису Полевому і скульптору Вірі Мухіній довелося бути на урочистому рауті в Бухарестській філармонії.

У центральній ложі, оточений придворними в розшитих золотом мундирах, з'явився король.

При його появі всі присутні встали, крім однієї людини.

Це був літній чоловік, який сидів непорушно і ніби й не помічав, що відбувається навколо.

Полевой запитав румунського товариша, хто це. Той здивовано подивився на нього:

— Як хто? Садовяну. Михаїл Садовяну.

СТО ТОМІВ

Герой Соціалістичної Праці Румунії, лауреат Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення миру між народами» Михаїл Садовяну написав багато цікавих романів, повістей, оповідань, віршів, казок, статей і нарисів — створив цілу бібліотеку, в якій більше ста книжок.

Михаїла Садовяну запитали, які умови для роботи письменника він вважає найбільш сприятливими.

Видатний прозаїк відповів:

— Письменник повинен уміти працювати завжди і всюди, навіть у негоду під кроною придорожнього дуба.