Генрік Ібсен 1828—1906

СОТИ З МЕДОМ

Оскільки професія літератора вимагає порядку, Ібсен зробив собі скриньку з багатьма відділеннями, наче сотами. Кожне відділення відводилось для одного з персонажів драми, над якою він працював.

Ібсен міг тижнями нічого не писати, а лише робив прогулянки і повертався з запасом нових рис характерів героїв, уривків діалогів, цілих сцен — усе це він занотовував і розкладав по віповідних відділеннях скриньки. Працював, наче бджола. Тільки-но соти заповнювалися медом, драматург сідав писати.

ЗАСЛУГА ДРУЖИНИ

Ібсен захоплювався живописом, і були хвилини, коли він вагався: чому віддати перевагу: пензлю чи перу. Дружина переконала його відмовитися від акварельного живопису.

— Моя мати, — стверджував згодом син Ібсена, — має дві великі заслуги: норвежці втратили посереднього художника, зате мають геніального драматурга.

Загрузка...