Навколо Парнасу: Літературні бувальщини

СОЛІДАРНІСТЬ

Якось до ліцею, в якому навчався Пушкін, завітав імператор Олександр. Відвідавши класи, імператор запитав:

— Хто тут перший?

— Тут немає перших, ваша імператорська величність, тут усі — другі, — відповів Пушкін.

ЧИ РОЗУМНА ВОНА?

Якось на званому вечорі Пушкін розмовляв з дамою. Хтось із знайомих запитав поета, чи розумна вона.

— Не знаю, — відповів Олександр Сергійович, — адже я розмовляв із нею по-французьки.

УСЕ СТВОРЕНЕ — ПРЕКРАСНЕ

В одному товаристві, де був присутній І. А. Крилов, Пушкін читав свого «Бориса Годунова». Після прочитання автор запитав байкаря:

— Признайтеся, Іване Андрійовичу, що моя трагедія вам не подобається. І, на ваш погляд, вона невдала.

— Ні, чому ж, — відповів Крилов.— Ось послухайте, що я вам розповім. Священик у проповіді своїй вихваляв божий світ і говорив: «Все створено так, що кращим бути не може». Після проповіді підходить до нього горбатий.

«Чи не грішно вам, — дорікає він йому, — насміхатися наді мною і в моїй присутності запевняти, що все те, що створив бог, добре і прекрасне? Гляньте на мене»! — «То и що? — заперечив богослужитель. — Для горбатого і ти — красень».

Пушкін розсміявся і обійняв Крилова.

«МАЄТКИ» ПОЕТА

Коли Пушкін вечеряв зі своїми друзями у ресторані, до нього підійшов знайомий граф і, побачивши щедрий стіл, сказав:

— Мені здається, у вас багато грошей?

— Так, — відповів Пушкін, — я набагато заможніший від вас, бо ваш прибуток йде лише з одного маєтку, а в мене їх тридцять шість.

— Як це? — здивувався граф.

— А дуже просто: це літери російського алфавіту.

ДЕРЖАВІН ЗАХИЩАЄ ТАЛАНТ

Поет Г. Р. Державін і С. А. Пушкін, батько молодого поета, були запрошені на обід до тодішнього міністра народної освіти графа Розумовського.

— Я бажав би, щоб ваш син удосконалювався в прозі, — звернувся граф до Сергія Аьвовича.

— Залиште його поетом, — відповів за батька Пушкіна Державін.

ЗОЛОТОМ ЗА ЗОЛОТО

1826 року редакторам альманаху «Полярная звезда» О. Бестужеву і К. Рилєєву О. С. Пушкін надіслав уривок з «Євгенія Онєгіна». Питання винагороди поет просив узгодити з його братом Львом Сергійовичем, який на цей час мав багато боргів.

Лев Сергійович запросив у видавців по п'ять карбованців за рядок. Бестужев, ні хвилини не вагаючись, погодився і сказав:

— Ти продешевив, Льовушко, міг би запросити і по десять карбованців за рядок. Я тобі і таку ціну дав би, але з умовою додрукувати нашу домовленість в «Полярной звезде», щоб усі знали, з якою готовністю ми платимо золотом за золото.